Тихон Гулевичук
Планове хірургічне втручання в одному з медичних закладів Києва ледь не завершилося трагедією. Під час операції у пацієнта зупинилося серце, а медики були змушені проводити невідкладні реанімаційні заходи. Чоловіка вдалося повернути до життя, однак обставини інциденту стали предметом кримінального розслідування.
Правоохоронці повідомили про підозру лікарю-анестезіологу, який, за версією слідства, неналежно виконав професійні обов’язки. Експертне дослідження попередньо вказало на зв’язок між критичним станом пацієнта та дефектами під час надання медичної допомоги.
У Києві планова операція ледь не стала фатальною: що з’ясовують слідчі
Інцидент стався у серпні 2026 року в Головному медичному клінічному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Пацієнт звернувся до медичного закладу для проведення планової операції. За наявною інформацією, втручання не мало надзвичайного характеру, однак під час його проведення виникли серйозні ускладнення.
Слідство встановлює, що під час анестезії лікар ввів чоловікові препарат дипрофол у дозуванні, яке могло не відповідати його стану та потребам. Одночасно застосували наркотичний анальгетик, здатний посилювати дію анестезувального засобу. Саме поєднання препаратів і їхнє дозування нині є одним із ключових питань у кримінальному провадженні.
За висновками експертів, допущені під час медичної допомоги недоліки могли вплинути на розвиток критичного стану. Після введення препаратів у пацієнта зупинилося серце та припинився кровообіг. Медична команда розпочала реанімаційні заходи, завдяки яким серцевий ритм вдалося відновити.
Клінічна смерть є станом, що потребує максимально швидкої та професійної реакції медиків. У цей період рахунок може йти на хвилини, адже від ефективності реанімації залежить не лише життя людини, а й подальший стан її здоров’я. У цьому випадку пацієнта вдалося стабілізувати, після чого він почав відновлення.
Що саме перевіряють у межах кримінального провадження
Слідчі з’ясовують усі обставини проведення операції: чи були правильно оцінені ризики перед анестезією, які препарати та в яких дозах призначили пацієнту, чи відповідали дії лікаря медичним протоколам, а також наскільки швидко персонал відреагував на погіршення стану чоловіка.
Окрему увагу приділяють медичній документації. Йдеться про записи в історії хвороби, результати попереднього обстеження, дані про стан пацієнта до початку операції та інформацію про перебіг анестезії. Такі документи допомагають встановити послідовність подій і визначити, на якому етапі могли виникнути порушення.
Важливе значення для справи має судово-медична експертиза. Вона повинна встановити причинно-наслідковий зв’язок між діями або бездіяльністю медичного працівника та наслідками для пацієнта. Сам факт виникнення ускладнення під час операції ще не означає автоматичної вини лікаря, оскільки будь-яке хірургічне втручання та анестезія можуть мати медичні ризики. Водночас, якщо фахівець порушив встановлені правила або недбало поставився до своїх обов’язків, це може стати підставою для кримінальної відповідальності.
За матеріалами слідства, критичний стан чоловіка був пов’язаний саме з дефектами надання медичної допомоги. На підставі отриманих даних лікарю оголосили підозру за частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України. Ця норма стосується неналежного виконання медичним або фармацевтичним працівником професійних обов’язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Наразі пацієнт проходить відновлення після пережитої клінічної смерті. Подальший стан його здоров’я, можливі наслідки для організму та тривалість реабілітації також можуть мати значення для оцінки обставин справи.
Яке покарання може загрожувати лікарю
Частина перша статті 140 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність у випадках, коли неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником спричинило тяжкі наслідки для хворого. Серед можливих санкцій закон передбачає виправні роботи, обмеження волі або позбавлення волі на строк до двох років.
Крім того, суд може ухвалити рішення про заборону обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до п’яти років. Конкретний вид покарання залежатиме від результатів розслідування, висновків експертів, встановлених обставин та позицій сторін у суді.
На цьому етапі лікар має процесуальний статус підозрюваного. Це означає, що слідство вважає наявними достатні підстави для перевірки його можливої причетності до правопорушення, однак остаточну оцінку доказам може надати лише суд. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не доведено в установленому законом порядку.
Подальше розслідування має показати, чи були порушені правила проведення анестезії, чи відповідало дозування препаратів стану пацієнта та чи можна було запобігти зупинці серця. Також правоохоронці мають оцінити дії інших медичних працівників, які перебували в операційній та брали участь у порятунку чоловіка.
Ця історія вкотре демонструє, наскільки важливими під час планових операцій є ретельна підготовка пацієнта, точний розрахунок дозування лікарських засобів, постійний контроль життєвих показників і готовність медичної команди до невідкладних дій. Водночас остаточні висновки щодо відповідальності конкретних осіб можна буде зробити лише після завершення слідчих процедур та розгляду справи судом.