Пономарьова Мар'яна
У Києві правоохоронці викрили доцентку одного зі столичних університетів, яка, за даними слідства, зняла на телефон позиції української протиповітряної оборони та оприлюднила відповідні матеріали в соціальних мережах. Жінці повідомили про підозру. У разі доведення вини їй може загрожувати до восьми років позбавлення волі.
За попередньою інформацією, відеозапис був зроблений під час поїздки в маршрутному автобусі. На ньому, за версією слідства, можна було ідентифікувати місця розташування підрозділів Сил оборони України. Після цього фігурантка розмістила відео у власних акаунтах одразу на кількох платформах, зокрема у Facebook, Instagram, TikTok та YouTube.
Правоохоронці наголошують, що навіть короткі відео або фотографії, зроблені випадково чи нібито без злого умислу, можуть містити чутливу інформацію. Деталі міської забудови, напрямок руху, характерні об’єкти, спалахи в небі, робота військових або наслідки ударів інколи дають змогу встановити місце розташування української протиповітряної оборони. Після публікації такі дані можуть бути використані ворогом для коригування подальших атак.
Як відбувалося викриття у Києві
Співробітники Служби безпеки України встановили жінку, яка поширила відео, та задокументували її дії. За матеріалами справи, підозрювана працює доценткою у столичному закладі вищої освіти. Її професійна діяльність не звільняє від відповідальності за порушення вимог воєнного стану та правил поводження з інформацією, що стосується роботи Сил оборони.
Слідство з’ясувало, що запис був зроблений не безпосередньо на військовому об’єкті, а під час пересування містом. Однак місце зйомки та спосіб, у який було показано елементи роботи протиповітряної оборони, могли дозволити встановити відповідні позиції на місцевості. Саме тому правоохоронці розглядають ситуацію не як звичайну публікацію у соцмережах, а як можливе кримінальне правопорушення.
Важливим доказом у провадженні стали результати експертизи. Фахівці дійшли висновку, що поширення оприлюднених матеріалів завдало шкоди державній безпеці України. Остаточну оцінку всім обставинам справи надаватиме суд, адже повідомлення про підозру не означає автоматичного визнання людини винною.
Яке покарання передбачає закон
Дії жінки кваліфікували за частиною другою статті 114-2 Кримінального кодексу України. Ця норма передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про розташування або переміщення Збройних сил України чи інших військових формувань, якщо за такими відомостями можна ідентифікувати відповідний об’єкт на місцевості.
Особливість цієї статті полягає в тому, що відповідальність настає в умовах воєнного стану. Публікація фото, відео або текстового опису може мати кримінальні наслідки, якщо поширена інформація дозволяє визначити місце перебування українських військових, засобів протиповітряної оборони, техніки або інших об’єктів, пов’язаних із захистом держави.
Максимальне покарання за інкримінованою частиною статті становить до восьми років позбавлення волі. Наразі жінці повідомили про підозру, а досудове розслідування триває. Слідчі мають встановити всі обставини підготовки та поширення відео, зокрема кількість публікацій, охоплення аудиторії та можливі наслідки для безпеки військових і цивільного населення.
У межах кримінального провадження також можуть досліджувати цифрові пристрої, акаунти та інші матеріали, які мають значення для справи. Остаточне рішення щодо вини підозрюваної, правової оцінки її дій та покарання ухвалюватиме суд після розгляду всіх доказів.
Чому не можна публікувати роботу ППО
Під час повітряних атак мешканців закликають не знімати роботу протиповітряної оборони, польоти ракет і дронів, моменти збиття цілей, місця падіння уламків, переміщення військової техніки та діяльність мобільних вогневих груп. Навіть якщо відео здається безпечним і не містить точних координат, додаткові ознаки можуть допомогти встановити локацію.
Небезпеку становлять не лише самі кадри, а й супровідний текст, геолокація, позначки на мапі, час публікації та коментарі користувачів. Поєднання кількох таких деталей може створити цілісну картину для тих, хто намагається виявити українські оборонні позиції. Саме тому публікувати подібні матеріали не можна ні під час атаки, ні одразу після її завершення.
Громадянам радять натомість повідомляти про підозрілі публікації адміністрації соціальних мереж або правоохоронцям, не поширюючи їх повторно. Не слід зберігати чи пересилати відео роботи ППО у приватних чатах, адже кожне додаткове поширення збільшує кількість людей, які можуть отримати чутливу інформацію.
Історія з викриттям київської доцентки вкотре демонструє, що необережна публікація в соцмережах може мати серйозні наслідки. Під час воєнного стану відповідальне ставлення до фото, відео та геолокацій є частиною особистої безпеки й допомагає не наражати на ризик військових та цивільних.