Всеволод Чабанець
Столиця входить у зимовий період із суттєво меншим запасом енергетичної міцності. Після нових російських атак три основні київські теплоелектроцентралі припинили виробляти електроенергію. Це означає, що місто фактично втратило власну велику генерацію та стало ще більше залежати від постачання ресурсу з інших регіонів України.
Ситуація не означає автоматичного багатогодинного знеструмлення Києва щодня, однак ризики для стабільності енергосистеми зросли. Усе залежатиме від стану високовольтних мереж, можливостей передавання електроенергії до столиці, температури повітря, темпів ремонту пошкоджених об’єктів і подальших атак на інфраструктуру.
Найскладніший сценарій передбачає, що взимку окремі споживачі можуть залишатися без електрики до 20 годин на добу. Водночас це не затверджений графік і не базовий прогноз, а оцінка розвитку подій за одночасного впливу кількох несприятливих факторів.
Чому зупинка трьох київських ТЕЦ є проблемою
У ніч проти 14 жовтня три основні теплоелектроцентралі Києва знову зазнали ударів. Після пошкоджень станції припинили виробництво електроенергії. Раніше вони разом могли забезпечувати приблизно 1,3 ГВт потужності, що відігравало важливу роль у покритті потреб столиці.
Теплоелектроцентралі мають особливе значення для великого міста, оскільки можуть одночасно виробляти електричну та теплову енергію. Їхня робота допомагає зменшити навантаження на міжрегіональні лінії електропередачі та забезпечує додатковий резерв у періоди пікового споживання.
Після зупинки ТЕЦ Києву доведеться отримувати більше електроенергії з інших областей. Передавання відбувається через високовольтні лінії, підстанції та так зване Київське енергетичне кільце. Однак ця система має обмежену пропускну спроможність і залишається вразливою до нових ударів.
Для виникнення дефіциту необов’язково повністю зруйнувати енергомережу. Пошкодження однієї або кількох ключових підстанцій, ліній чи вузлів може скоротити обсяг електроенергії, який реально передати до столиці. Навіть за наявності достатньої генерації в інших регіонах Київ може зіткнутися з обмеженнями через технічні можливості мережі.
Саме тому зупинка київських ТЕЦ є не лише локальною проблемою окремих енергооб’єктів. Вона впливає на всю схему балансування електроенергії в місті та зменшує кількість доступних варіантів у разі аварій або нових пошкоджень.
Якими можуть бути відключення світла взимку
Взимку навантаження на енергосистему традиційно зростає. Нині споживання Києва оцінюють приблизно в 1–1,2 ГВт. У холодний період цей показник може збільшитися до 1,8–2 ГВт. Причиною стане активніше використання електричного опалення, обігрівачів, насосного обладнання, освітлення та побутової техніки.
Раніше частину пікового попиту покривала власна генерація столиці. Тепер місту необхідно буде залучати більше електроенергії ззовні, а також використовувати розподілені джерела живлення. Якщо обсяги передавання не відповідатимуть потребам, енергетики будуть змушені застосовувати стабілізаційні або аварійні обмеження.
За відносно сприятливих умов відключення можуть тривати близько 8–10 годин на добу. Такий сценарій можливий, якщо енергетична інфраструктура працюватиме без масштабних додаткових пошкоджень, а температура не опускатиметься до екстремальних значень.
За умови продовження атак, затяжного ремонту та зростання споживання тривалість обмежень може збільшитися до 12–16 годин на добу. У такій ситуації електроенергію подаватимуть за чергами, а час зі світлом залежатиме від району, навантаження на мережу та поточного стану об’єктів.
Найгірший варіант передбачає до 20 годин без електрики протягом доби. Він може реалізуватися лише за одночасного поєднання сильних морозів, регулярних атак, значних пошкоджень мереж і неможливості швидко відновити необхідні потужності. Тому ці цифри не слід сприймати як гарантований розклад відключень для всіх мешканців Києва.
Окремі райони можуть мати різну тривалість обмежень. Це пояснюється конфігурацією мереж, розташуванням лікарень, насосних станцій, об’єктів теплопостачання та іншої критичної інфраструктури. Деякі лінії можуть отримувати живлення довше, щоб забезпечити роботу систем, важливих для життя міста.
Повне і тривале знеструмлення Києва не вважають найімовірнішим сценарієм. Енергетична система має резервні схеми, ремонтні бригади та можливість перерозподіляти потоки. Проте за умов війни жоден прогноз не може бути абсолютно точним, оскільки ситуація залежить від подій, які неможливо заздалегідь передбачити.
Як Київ готується до дефіциту електроенергії
Одним із ключових завдань є забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури. Йдеться про лікарні, системи водопостачання та водовідведення, теплопостачальні підприємства, об’єкти зв’язку, аварійні служби й транспортну інфраструктуру. Для їхньої роботи столиці потрібно орієнтовно 200 МВт резервної потужності.
Частково компенсувати втрату великих ТЕЦ має розподілена генерація. Це установки, які виробляють електроенергію безпосередньо поблизу місця споживання. До них належать газопоршневі установки, когенераційні комплекси та інші локальні джерела, здатні працювати автономно або підтримувати міську мережу під час дефіциту.
У Києві вже введено в експлуатацію близько 150 МВт таких потужностей. До кінця року цей показник планують збільшити приблизно до 180–185 МВт. Крім того, можуть бути задіяні приватні установки загальною потужністю 55–60 МВт. Орієнтовно половина з них уже готова до роботи або перебуває на завершальному етапі підготовки.
Розподілена генерація не здатна повністю замінити три великі теплоелектроцентралі, але вона може зменшити навантаження на мережу та допомогти підтримати найважливіші об’єкти. Її перевага полягає в тому, що пошкодження одного вузла не призводить до втрати всього ресурсу для міста.
На тривалість відключень впливатиме одразу кілька чинників. Передусім це стан високовольтних ліній і підстанцій, через які електроенергія надходить до Києва. Не менш важливими будуть швидкість ремонтів, доступність обладнання, обсяг резервної генерації та можливість оперативно перемикати споживачів між різними джерелами живлення.
Велике значення матиме і температура повітря. Кілька днів сильних морозів поспіль можуть різко збільшити споживання та створити додатковий тиск на систему. Якщо в цей період енергетики матимуть достатній резерв, обмеження вдасться зробити коротшими. Якщо ж морози збігнуться з новими пошкодженнями, навантаження на мережу суттєво зросте.
Мешканцям столиці варто враховувати можливість тривалих перерв у електропостачанні та заздалегідь подбати про заряджені павербанки, ліхтарі, запас води, автономні засоби зв’язку й альтернативні способи приготування їжі. Водночас підготовка не означає, що найгірший сценарій обов’язково реалізується.
Отже, зупинка трьох київських ТЕЦ створила серйозний виклик напередодні зими, але тривалість відключень визначатиметься не одним фактором. Вирішальними стануть наслідки можливих атак, надійність енергетичного кільця, обсяги імпорту електроенергії з інших регіонів, робота локальної генерації та погодні умови. Сценарії на 8, 12, 16 або 20 годин без світла є орієнтирами для підготовки, а не гарантованим прогнозом для кожного дня.
Енергетики та міські служби намагатимуться зберегти живлення для критичних об’єктів і розподіляти доступну електроенергію між районами. Тому реальна ситуація може змінюватися щодня: за стабільної роботи мереж відключення будуть коротшими, а після нових пошкоджень або різкого похолодання — довшими.