Тихон Гулевичук
Коли Київ залишається без електроенергії після ракетних ударів або атак безпілотників, за відновлення мереж беруться аварійні бригади енергетиків. Їхня робота часто починається ще до того, як місто встигає оговтатися від вибухів. Фахівці виїжджають на пошкоджені об’єкти, оцінюють стан ліній, чекають дозволу рятувальників і лише після цього приступають до ремонту.
На місці прильоту можуть залишатися уламки, зруйновані конструкції, обірвані дроти та нерозірвані бойові частини. Тому головним завданням енергетиків є не лише швидко повернути світло в оселі киян, а й організувати роботу без додаткової загрози для працівників. Якщо оголошують повітряну тривогу або з’являється інформація про можливий повторний удар, бригади залишають небезпечну ділянку та прямують до укриття.
Старший майстер бригади Центру з ремонту та експлуатації ліній ДТЕК Київські електромережі Олег Брагарник розповідає, що після масштабних атак відновлення електропостачання перетворюється на складну командну роботу. У ній одночасно беруть участь диспетчери, аварійні бригади, фахівці з безпеки, рятувальники та працівники, які забезпечують техніку й матеріали.
Як енергетики працюють на місцях ракетних ударів
Один із найскладніших виїздів у пам’яті Олега Брагарника стався під час масованого обстрілу у 2023 році. Поблизу теплоелектроцентралі ракета влучила неподалік ліній електропередач. Унаслідок вибуху були пошкоджені одразу кілька напрямків, а проводи опинилися на землі. Поруч горіли автомобілі та гаражі, тому територія залишалася небезпечною для роботи.
Енергетики не могли одразу зайти на об’єкт. Спершу рятувальники мали перевірити місце на наявність вибухонебезпечних предметів і надати дозвіл на проведення ремонтних робіт. Лише після обстеження фахівці змогли визначити, які опори та проводи зруйновані, чи є ризик повторного падіння конструкцій і яку техніку потрібно залучити.
Відновлення тривало майже дві доби. Для ліквідації наслідків довелося викликати додаткові машини, відтягувати пошкоджені автомобілі та залучати працівників інших бригад. У таких умовах навіть звичайна операція з ремонту лінії стає набагато складнішою: потрібно постійно контролювати безпеку, координувати дії з диспетчерами та враховувати ситуацію на всій території.
Робота енергетиків після обстрілу починається не з інструментів, а з оцінки ризиків. Якщо поблизу працюють рятувальники, триває пожежа або є загроза повторної атаки, бригада чекає. Поспіх у такій ситуації може призвести до нових травм і ще більшого ускладнення аварії.
Під час повітряної тривоги працівники залишають місце ремонту. Після відбою вони повертаються до обстеження та відновлення мереж. Іноді бригада приїжджає на об’єкт уночі, але змушена починати роботу лише після того, як територія стає безпечною. Саме це є однією з причин, чому повернення електроенергії може тривати довше, ніж очікують мешканці.
Від аварійного сигналу до відновлення електропостачання
Коли через удар пошкоджується лінія, автоматика на підстанціях зазвичай відключає аварійну ділянку. Це потрібно для того, щоб не допустити поширення несправності та захистити обладнання. Диспетчери фіксують, який напрямок знеструмлений, і передають інформацію аварійним бригадам.
Після отримання завдання енергетики виїжджають на місце. На цьому етапі ще неможливо точно сказати, наскільки серйозною є аварія. Відключення може бути спричинене пошкодженням одного елемента, обривом проводу, руйнуванням опори або значними порушеннями на кількох ділянках одночасно. Остаточну картину можна отримати лише після безпосереднього огляду.
Перед ремонтом лінію готують до безпечного виконання робіт і заземлюють. Паралельно працівники на базі підбирають необхідні матеріали, інструменти та обладнання. Якщо пошкоджені проводи розташовані високо, до роботи залучають автовишки або автопідіймачі. Для важких конструкцій можуть знадобитися крани та інша спеціальна техніка.
Окремий напрямок роботи диспетчерів — пошук резервних схем живлення. Навіть якщо основна лінія вийшла з ладу, це не завжди означає, що всі споживачі залишатимуться без світла до завершення ремонту. За технічної можливості будинки та підприємства можуть тимчасово підключити через інший напрямок. Для цього виконують перемикання або використовують резервні з’єднання.
Водночас першочергово необхідно забезпечити електроенергією критичну інфраструктуру. Йдеться про лікарні, водоканалізаційні об’єкти, метрополітен, транспортні вузли та інші системи, від яких залежить життя міста. Поки одна команда відновлює пошкоджену лінію, інша може працювати над тимчасовим заживленням споживачів.
Швидкість відновлення світла в Києві залежить від кількох чинників: масштабу руйнувань, доступу до пошкодженого об’єкта, наявності потрібної техніки, кількості бригад і безпекової ситуації. Невеликий обрив іноді вдається усунути досить швидко. Якщо ж зруйновано кілька опор або важливе обладнання, ремонт може тривати добу чи довше.
Складними є не лише великі аварії. Кілька невеликих пошкоджень у різних районах також потребують значних ресурсів, адже бригади мають одночасно дістатися до різних точок, провести обстеження та організувати ремонт. У такій ситуації важливо правильно розподілити працівників і техніку, щоб якнайшвидше повернути електроенергію найбільшій кількості людей.
Невидима робота, від якої залежить життя столиці
Часто енергетики працюють у місцях, яких кияни не бачать. Пошкоджені високовольтні лінії можуть проходити через поля, лісосмуги, промислові зони або околиці міста. Дістатися до них буває непросто: заважає розмоклий ґрунт, нерівний рельєф, зруйновані під’їзні дороги чи уламки після вибуху.
Робота на високовольтних опорах вимагає фізичної витривалості та суворого дотримання правил безпеки. Працівники підіймаються на значну висоту зі спеціальним спорядженням, замінюють пошкоджені елементи, відновлюють кріплення та перевіряють стан лінії. Частину операцій виконують за допомогою спецтехніки, але чимало завдань фахівці виконують безпосередньо на опорах.
Іноді аварійні бригади працюють позмінно протягом доби або навіть довше. Поки одна група проводить ремонт, інша готує деталі, доставляє обладнання чи замінює колег. Для мешканців столиці ця робота часто залишається непомітною: люди бачать лише відсутність електроенергії та момент, коли світло зрештою з’являється в будинках.
Реакція киян на тривалі відключення буває різною. Хтось обурюється, бо не знає, чому ремонт затягується. Інші підходять до працівників, дякують, приносять воду, каву або їжу. Для енергетиків така підтримка має особливе значення, адже вони також живуть у Києві, мають родини та можуть опинитися без світла й тепла у власних домівках.
Фахівці наголошують: якщо електроенергія не повернулася одразу, це не означає, що ремонт не ведеться. На об’єкті можуть тривати роботи рятувальників, перевірка території, підготовка резервної схеми або доставка спеціального обладнання. Іноді електропостачання вдається відновити тимчасово, а остаточний ремонт пошкодженої лінії продовжується паралельно.
Для міста електричні мережі — це не лише світло в квартирах. Від них залежать робота лікарень, водопостачання, опалення, громадського транспорту, зв’язку та інших важливих систем. Саме тому після кожної атаки енергетики працюють не просто над ремонтом проводів чи опор. Вони повертають столиці можливість функціонувати, а людям — базове відчуття безпеки та нормального життя.