Пліснява, коріння та корозія: у Києві знімають укриття з історичних пам’ятників

У Києві почали частково демонтовувати захисні конструкції, встановлені навколо історичних пам’ятників після початку повномасштабного вторгнення. За майже три роки укриття не лише захищали монументи від уламків і вибухових хвиль, а й у деяких випадках створили умови для появи плісняви, корозії та пошкодження постаментів. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА, пише Новини Києва — головні і актуальні Київські новини сьогодні на 44.ua.

На початку великої війни комунальники спільно з волонтерами та благодійниками облаштували захисні конструкції навколо 18 пам’ятників. Їх встановлювали, щоб зменшити ризик пошкодження історичних об’єктів під час російських ракетних атак. Про те, як столиця посилює захист від повітряних загроз, раніше повідомлялося також у матеріалі «Київ посилює захист від реактивних дронів і балістичних ракет».

За словами першого заступника директора департаменту Сергія Сабурова, конструкції вже довели свою ефективність. Під час однієї з атак риштування навколо пам’ятника Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській прийняло на себе удар і не дало монументу зазнати пошкоджень.

Що виявили під укриттями

Водночас тривале перебування пам’ятників під щільними матеріалами може змінювати умови їхнього зберігання. Накопичення вологи та перепади температур негативно впливають на камінь, мармур і метал, а порушення природного мікроклімату здатне прискорювати руйнування матеріалів.

Під час обстежень фахівці виявили плісняву на мармуровій поверхні пам’ятника княгині Ользі. Вона утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті. Біля пам’ятника Богдану Хмельницькому під риштуванням проросла рослинність, а її коріння почало пошкоджувати структуру постаменту.

Окремий ризик становлять бронзові елементи пам’ятників: через надмірну вологість на них можуть з’являтися висоли та корозія. Щільні укриття також здатні створювати парниковий ефект, за якого перепади температур прискорюють старіння матеріалів.

Що буде із захисними конструкціями

У КМДА наголошують, що демонтаж не є масовим і не означає відмови від захисту пам’ятників. Кожен монумент оцінюють окремо — з урахуванням його технічного стану, матеріалів і ризиків під час російських атак.

Після обстежень конструкції можуть залишити, частково зняти, модернізувати або встановити повторно. Фахівці мають визначити рішення, яке одночасно зменшить загрозу від обстрілів і не створюватиме додаткових умов для поступового руйнування пам’ятників.