Пономарьова Мар'яна
Після російської атаки будівля президії Національної академії наук України в Києві опинилася під загрозою подальшого руйнування. Безпілотник влучив у споруду 28 вересня, після чого виникла масштабна пожежа. Вогонь пошкодив значну частину приміщень, а вода, використана під час гасіння, почала проникати в інші зони будівлі через зруйнований дах.
Наразі фахівці проводять аварійні роботи, прибирають уламки та демонтують небезпечні елементи конструкцій. Будівлю планують законсервувати до початку холодів, щоб захистити її від опадів, перепадів температури й подальшого руйнування. Йдеться не про повноцінне відновлення, а про тимчасовий комплекс заходів, який має зберегти споруду до проведення детального обстеження та розроблення плану реконструкції.
Про поточний стан об’єкта розповів перший віцепрезидент НАН України В’ячеслав Богданов. За його словами, після удару та пожежі пошкоджено близько 900 квадратних метрів із 2350 квадратних метрів загальної площі будівлі. Це означає, що постраждало майже 40 відсотків приміщень. Водночас користуватися не можна навіть тими частинами споруди, які безпосередньо не були охоплені вогнем.
Вода стала окремою загрозою для будівлі
Одним із найскладніших наслідків пожежі стало пошкодження даху. Через відкриті ділянки вода потрапляє всередину будівлі та поширюється приміщеннями, які не зазнали прямого впливу уламків або полум’я. Волога руйнує оздоблення, дерев’яні елементи, перекриття та інші матеріали, що збереглися після атаки.
Для старої споруди така ситуація є особливо небезпечною. Постійне намокання може послабити деревину, спричинити деформацію перекриттів і створити умови для появи плісняви. Якщо не зупинити потрапляння опадів, масштаби пошкоджень можуть збільшитися навіть у тих частинах будівлі, які спочатку залишалися відносно цілими.
Стан споруди залишається небезпечним через її конструктивні особливості. Будівля має дерев’яні перекриття, дранку та штукатурку. Після пожежі окремі фрагменти конструкцій продовжують відпадати, тому перебування всередині потребує особливої обережності та контролю з боку аварійних служб.
Київська аварійно-рятувальна служба вже прибирає найбільш небезпечні частини будівлі. Працівники Національної академії наук також долучилися до розчищення приміщень, однак доступ до окремих зон обмежений через ризик обвалу. Спочатку необхідно стабілізувати конструкції, прибрати уламки та вивезти матеріали, які просочилися водою або були пошкоджені вогнем.
Які роботи необхідні перед консервацією
Підготовка будівлі до зими передбачає кілька послідовних етапів. Насамперед спеціалісти мають демонтувати елементи, що можуть впасти та становлять загрозу для людей. Після цього приміщення потрібно очистити від уламків, сміття, обгорілих частин конструкцій і залишків оздоблення.
Окрему увагу приділяють волозі. Матеріали, які вже не можна зберегти, необхідно винести з будівлі, щоб вони не створювали додаткового навантаження на перекриття та не сприяли поширенню грибка. Водночас частину елементів потрібно просушити й обстежити, адже їхній стан визначатиме можливість подальшого використання під час відновлення.
Наступним кроком має стати підготовка проєкту консервації. Він повинен передбачати тимчасове перекриття пошкодженого даху, захист відкритих ділянок фасаду, укріплення нестабільних конструкцій і недопущення проникнення опадів усередину. Також необхідно визначити приміщення, які можна буде законсервувати без додаткового втручання, та зони, де потрібні невідкладні протиаварійні роботи.
Консервація важлива з кількох причин. Вона має зупинити подальше руйнування будівлі, зберегти вцілілі частини історичної споруди та створити безпечні умови для майбутнього обстеження. До настання холодів працівникам потрібно не лише завершити розчищення, а й максимально швидко закрити будівлю від дощу, снігу та сильного вітру.
Повноцінне відновлення, ймовірно, потребуватиме окремих технічних рішень, значного фінансування та тривалого часу. Спочатку фахівці мають оцінити міцність фундаменту, перекриттів, стін і даху. Лише після цього можна буде говорити про остаточний обсяг ремонтних робіт, можливість повернення працівників та відновлення нормальної роботи установи.
Внаслідок атаки загинули дві працівниці НАН
Удар по будівлі президії НАН України стався у Шевченківському районі Києва 28 вересня близько 13:30. Влучання спричинило пожежу на площі приблизно 900 квадратних метрів. Вогонь швидко поширився приміщеннями, а рятувальникам довелося працювати в умовах значного задимлення та часткового руйнування конструкцій.
За даними Національної академії наук, унаслідок атаки загинули дві працівниці. Ще шестеро людей отримали травми. Ця трагедія стала не лише ударом по науковій установі, а й важкою втратою для колективу, який працював у будівлі.
Частину приміщень між другим і третім поверхами було зруйновано. Рятувальники також допомогли двом людям, які опинилися біля вікон і не могли самостійно залишити небезпечну зону. Операція з порятунку тривала паралельно з гасінням пожежі та перевіркою будівлі.
Попри пошкодження, вже 30 вересня президія НАН провела чергове засідання. Це свідчить про прагнення академії продовжувати роботу навіть в умовах війни. Однак подальше функціонування установи значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко вдасться убезпечити будівлю, зупинити проникнення води та завершити першочергові аварійні заходи.
Зараз головне завдання полягає у збереженні споруди та недопущенні нових втрат. Після удару, пожежі й залиття водою будівля потребує постійного технічного нагляду. Кожен день до початку холодів має значення, адже незахищений дах і ослаблені конструкції можуть перетворити вже завдані пошкодження на масштабніші руйнування.
Будівлю президії НАН у Києві планують законсервувати, щоб зберегти вцілілі конструкції та підготувати об’єкт до майбутнього відновлення. Поки аварійні служби та працівники академії розчищають приміщення, остаточні рішення щодо реконструкції залежатимуть від результатів обстеження споруди та визначення рівня її безпеки.