Ірма Шелест
Кияни дедалі частіше продовжують працювати під час повітряних тривог, сплять під звуки вибухів і сприймають небезпеку як частину буденності. Однак зовнішній спокій не завжди означає, що психіка справді адаптувалася до війни.
Про те, як постійні обстріли та порушення сну впливають на стан людей, розповіла клінічна психологиня та психотерапевтка Богдана Валігура в інтерв’ю для Новини Києва — головні й актуальні Київські новини сьогодні на 44.ua.
Звикання до обстрілів не означає безпеки для психіки
За словами фахівчині, нині складно передбачити, коли саме виникне загроза: люди можуть лягати спати під балістичні ракети, а прокидатися через атаку «шахедів». Психіка здатна пристосовуватися навіть до таких умов, але це не скасовує наслідків постійного стресу.
Якщо критерієм вважати здатність виживати й виконувати щоденні справи, багато киян продовжують нормально функціонувати. Водночас якість життя та віддалені наслідки тривалого напруження можуть залишатися поза увагою.
Психотерапевтку непокоїть, що обставини, які насправді не є нормальними, стали для людей звичними. Вона порівнює це з часами бомбардувань Лондона, коли містяни йшли в укриття, тоді як у Києві люди нерідко продовжують працювати, навіть коли лунає тривога.
«Ми вже не встаємо з робочого місця під час обстрілів», — зазначає Богдана Валігура. На її думку, здатність виконувати звичні завдання під час атак свідчить про пристосування до обставин, але не доводить, що організм не зазнає шкоди.
Чому тривалий сон не завжди відновлює сили
Сон є основою відновлення, однак постійне очікування небезпеки утримує організм у стані підвищеної мобілізації. Через це мозок може не переходити до достатньо глибоких фаз сну. Тому навіть вісім годин сну не гарантують, що людина прокинеться відпочилою.
Після ночей із великою кількістю обстрілів люди, за спостереженнями психотерапевтки, можуть спати по 10–12 годин і ще відпочивати вдень, але не відчувати припливу енергії. Проблеми з відновленням також можуть посилюватися через звички, пов’язані з постійним недосипом: раніше медики пояснювали, як він впливає на організм і може збільшувати кількість небезпечного жиру на животі — дослідження називало показник у 11%.
Наслідки неякісного сну проявляються в різних сферах. Людині стає складніше зосереджуватися, запам’ятовувати інформацію, планувати та критично оцінювати ситуацію. Також можуть посилюватися дратівливість, агресивність або плаксивість.
Окремо змінюється харчова поведінка: після поганого сну частіше хочеться солодкої та жирної їжі. Загальне виснаження впливає на самопочуття й може ускладнювати подальше відновлення. Серед інших наслідків тривалого недосипу фахівці також називають погіршення пам’яті та роботи мозку — про такі звички раніше розповідали медики.
Коли людина втомлена, їй важче зберігати критичність і раціонально оцінювати інформацію. Тож тривалий стрес позначається не лише на настрої, а й на здатності сприймати події та ухвалювати рішення.