Друзі можуть захистити шлунок: що виявили науковці

Дружба може бути не лише джерелом емоційної підтримки, а й чинником, який опосередковано впливає на фізичне самопочуття. Нове дослідження науковців з Оксфордського університету показало, що активне соціальне життя може бути пов’язане зі складом мікроорганізмів у травній системі. Просте спілкування, регулярні контакти та взаємодія з близькими особинами, ймовірно, сприяють формуванню різноманітнішого мікробіому.

Поки що висновки зроблено на основі спостережень за мавпами, однак вони можуть допомогти краще зрозуміти, як соціальна поведінка пов’язана зі здоров’ям шлунка й кишківника. Дослідники звернули увагу на те, що тварини, які частіше контактували з іншими членами групи, мали більше корисних бактерій у своєму організмі.

Як дружні контакти можуть впливати на мікробіом

Мікробіом — це сукупність мікроорганізмів, які живуть у тілі людини або тварини. Найбільше їх міститься в травному тракті. Ці бактерії беруть участь у перетравленні їжі, обміні речовин, роботі імунної системи та підтриманні захисного бар’єра слизових оболонок.

У межах дослідження вчені порівняли соціальну активність мавп і склад бактерій у їхньому організмі. Виявилося, що тварини, які проводили більше часу з друзями, доглядали одна за одною, гралися або просто перебували поруч, мали вищу різноманітність мікроорганізмів. Важливо, що йшлося не тільки про кількість бактерій, а й про їхнє співвідношення.

Науковці припускають, що частина мікроорганізмів може передаватися під час звичайного фізичного контакту. Для мавп це, зокрема, взаємне чищення шерсті, дотики, спільний відпочинок і перебування в одному середовищі. Такі контакти можуть сприяти обміну бактеріями та поступово формувати подібний мікробіом у соціально близьких особин.

За словами дослідницької групи, корисні мікроорганізми здатні підтримувати імунну відповідь і посилювати протизапальні процеси. Це означає, що різноманітний мікробіом може допомагати організму краще реагувати на потенційні загрози та підтримувати стабільний стан травної системи. Водночас дослідження не доводить, що сама дружба безпосередньо лікує хвороби шлунка.

Менше спілкування — більше потенційно небезпечних бактерій

Окрему увагу вчені приділили мавпам, які проводили менше часу зі своїми соціальними партнерами. У них виявили більшу кількість стрептококів. Деякі представники цієї групи бактерій можуть бути частиною нормальної мікрофлори, проте окремі штами здатні провокувати запальні процеси та інфекції.

У людей стрептококи можуть бути пов’язані з такими захворюваннями, як гострий фарингіт, запалення мигдаликів і пневмонія. Однак наявність цих бактерій сама по собі ще не означає, що людина обов’язково захворіє. Важливими є вид мікроорганізму, його кількість, стан імунної системи та загальне здоров’я організму.

Дослідники наголошують, що на склад мікробіому впливає багато чинників. Серед них — харчування, якість сну, рівень стресу, фізична активність, приймання антибіотиків, вік і навіть умови проживання. Соціальні зв’язки є лише одним із можливих елементів складної системи.

Імовірно, зв’язок між дружбою та мікробіомом може працювати одразу в кількох напрямках. Люди й тварини, які більше спілкуються, частіше мають подібний спосіб життя, харчуються приблизно однаково та перебувають у спільному середовищі. Крім того, підтримка друзів допомагає зменшувати рівень хронічного стресу, а стрес, своєю чергою, може негативно впливати на травлення та роботу імунної системи.

Що це означає для здоров’я людини

Результати роботи дають підстави замислитися про те, що самотність і тривала соціальна ізоляція можуть мати ширші наслідки, ніж вважалося раніше. Відсутність регулярного спілкування впливає не лише на настрій, а й на повсякденні звички, сон, апетит і рівень напруження. Усе це потенційно відображається на роботі шлунково-кишкового тракту.

Водночас не варто сприймати висновки буквально або намагатися замінити лікування дружніми зустрічами. Якщо людину регулярно турбують біль у животі, печія, нудота, здуття, розлади випорожнення чи втрата апетиту, необхідно звернутися до лікаря. Такі симптоми можуть мати різні причини й потребують професійної оцінки.

Для підтримання здорового мікробіому важливі збалансоване харчування, достатня кількість клітковини, помірна фізична активність і повноцінний сон. До раціону варто додавати овочі, фрукти, цільнозернові продукти, бобові та інші джерела харчових волокон. Корисним може бути й регулярне споживання ферментованих продуктів, якщо вони добре переносяться організмом.

Дружні стосунки також можуть бути частиною здорового способу життя. Спільні прогулянки, розмови, активний відпочинок і відчуття підтримки допомагають знижувати психологічне навантаження. А це, своєю чергою, створює сприятливі умови для нормальної роботи травної системи.

Дослідження мавп не дає остаточної відповіді на питання, як саме соціальні контакти впливають на мікробіом людини. Проте воно підкреслює важливу ідею: здоров’я організму залежить не тільки від харчування чи фізичної активності. Якість стосунків, відчуття безпеки та регулярне спілкування можуть бути не менш значущими складовими загального добробуту.