Економіка Білорусі різко сповільнилася: зростання ВВП впало у вісім разів — розвідка

Економіка Білорусі демонструє помітне охолодження після періоду відносно високих темпів зростання. У серпні приріст валового внутрішнього продукту країни скоротився майже у вісім разів — із 5,4% у липні до 0,7%. Така динаміка свідчить про посилення внутрішніх проблем білоруської економіки та її залежність від зовнішнього попиту, передусім на російському напрямку.

За підсумками січня–серпня ВВП Білорусі зріс на 1,9%. Для порівняння, за попередній період цей показник становив 2,1%. Отже, уповільнення не обмежилося одним місяцем: економічна активність поступово втрачає темп, а окремі ключові галузі вже демонструють скорочення виробництва.

Чому темпи зростання ВВП Білорусі знизилися

Одним із головних чинників погіршення статистики стала ситуація в сільському господарстві. Цьогорічні жнива проходять нерівномірно, а строки збирання врожаю в різних регіонах відрізняються. У серпні обсяги збору зернових культур разом із ріпаком виявилися приблизно на 24% нижчими, ніж за аналогічний період минулого року.

Сільське господарство має важливе значення для білоруської економіки, оскільки забезпечує роботою значну кількість підприємств, формує попит на транспортні та переробні послуги, а також впливає на харчову промисловість. Тому слабші результати жнив позначаються не лише на аграрному секторі, а й на суміжних напрямах.

Додатковий тиск відчуває промисловість. У легкій промисловості виробництво в серпні скоротилося майже на 8%. Зменшення випуску продукції також зафіксували в обробній промисловості Мінська, Мінської, Могильовської та Вітебської областей.

Проблеми обробного сектору особливо важливі для загальної оцінки економічного стану країни. Саме промислові підприємства значною мірою формують експортні надходження Білорусі, забезпечують зайнятість і підтримують доходи регіонів. Якщо спад у виробництві триватиме, це може посилити дисбаланси на ринку праці та скоротити інвестиційну активність.

Залежність від російського ринку посилює ризики

На переробні галузі Білорусі негативно впливають ослаблення інвестиційного попиту в росії та логістичні труднощі на російському ринку. Білоруські виробники значною мірою орієнтовані на постачання продукції саме до росії, тому будь-яке зниження попиту або ускладнення перевезень швидко відображається на обсягах виробництва.

Залежність від одного основного зовнішнього ринку створює для білоруської економіки додаткову вразливість. Підприємства можуть мати обмежений вибір альтернативних покупців, а перенаправлення експорту до інших країн потребує часу, відповідності новим стандартам, пошуку партнерів і перебудови логістики.

Окремою проблемою залишаються транспортні обмеження та зростання витрат на доставку. У таких умовах білоруські товари стають менш конкурентоспроможними, а підприємства змушені або скорочувати виробничі плани, або працювати з нижчою рентабельністю. Це негативно впливає на фінансовий стан компаній і стримує модернізацію виробничих потужностей.

Ситуація у промисловості також залежить від доступу до обладнання, комплектуючих і технологій. Обмеження зовнішньої торгівлі ускладнюють оновлення підприємств, а орієнтація на обмежене коло постачальників підвищує ризики перебоїв. У довгостроковій перспективі це може призвести до відставання продуктивності та зниження якості продукції.

За оцінкою української розвідки, нинішня динаміка пояснюється поєднанням слабших результатів у сільському господарстві, скороченням виробництва в окремих промислових секторах і несприятливою ситуацією на головному зовнішньому ринку. Водночас експерти звертають увагу на те, що внутрішнє споживання в Білорусі поки зберігає позитивну динаміку.

Внутрішній попит підтримує економіку, але не усуває проблем

Споживання всередині країни підтримується бюджетними та квазібюджетними вливаннями, а також зниженням відсоткових ставок. Державна фінансова підтримка дає змогу зберігати попит на товари й послуги, стимулювати кредитування та не допустити різкого падіння ділової активності.

Однак такий механізм має обмежені можливості. Зростання споживання, яке базується переважно на державних витратах і доступніших кредитах, не завжди супроводжується підвищенням продуктивності праці чи розширенням конкурентного виробництва. Якщо промисловий та аграрний сектори продовжать слабшати, внутрішній попит може виявитися недостатнім для компенсації втрат.

Зниження відсоткових ставок здатне тимчасово підтримати купівельну активність населення та інвестиційні плани підприємств. Водночас дешевші кредити створюють додаткове навантаження на фінансову систему, якщо їх спрямовують не на розвиток, а на покриття поточних збитків. У такому разі економічне зростання стає менш стійким.

Для Білорусі важливим показником найближчих місяців буде не лише загальний темп зростання ВВП, а й структура цього зростання. Якщо позитивна статистика формуватиметься переважно за рахунок державного фінансування, торгівлі або окремих великих підприємств, це не означатиме повного відновлення економіки. Справжнім сигналом покращення стане стабілізація промислового виробництва, підвищення експорту та відновлення інвестиційної активності.

За оцінкою аналітиків, за відсутності значних зовнішніх потрясінь ВВП Білорусі у 2026 році може зрости на 2–2,5%. Такий прогноз передбачає відносно стабільний попит на білоруські товари, відсутність різкого погіршення ситуації в росії та збереження державної підтримки внутрішньої економіки.

Водночас прогноз залишається вразливим до зовнішніх змін. Поглиблення логістичних проблем, скорочення російських інвестицій, нові торговельні обмеження або падіння попиту на сировинні й промислові товари можуть знову погіршити показники. За таких умов очікуване зростання на 2–2,5% може виявитися недосяжним.

Різке уповільнення ВВП у серпні показує, що білоруська економіка втрачає запас міцності. Державне стимулювання поки допомагає підтримувати споживання, проте воно не здатне повністю компенсувати слабкість сільського господарства, проблеми промисловості та залежність від російського ринку. Подальша динаміка залежатиме від результатів жнив, стану переробних галузей і здатності білоруських підприємств утримувати зовнішній попит.