СБУ попереджає: не публікуйте фото й відео ворожих обстрілів

Служба безпеки України закликає громадян не фотографувати та не публікувати в соціальних мережах фото й відео наслідків ворожих обстрілів. Особливо небезпечним є поширення матеріалів, на яких можна ідентифікувати місця ударів по військових об’єктах, критичній інфраструктурі, промислових підприємствах, енергетичних об’єктах або позиціях протиповітряної оборони.

У СБУ наголошують: навіть звичайний на перший погляд допис із коротким відео, геолокацією та описом події може містити важливі для противника відомості. Російські військові системно відстежують відкриті джерела, аналізують публікації користувачів і можуть використовувати отриману інформацію для уточнення цілей та підготовки повторних атак.

Чому не можна публікувати кадри обстрілів

Після ракетного удару або атаки безпілотників люди часто намагаються зафіксувати побачене на камеру. Для багатьох це спосіб повідомити про подію, показати масштаби руйнувань або привернути увагу до проблеми. Однак у перші години після обстрілу така публікація може створити додаткові ризики для військових, рятувальників, медиків і цивільних мешканців.

На відео можуть випадково потрапити не лише пошкоджені будівлі чи уламки, а й робота української ППО, напрямок руху техніки, місця розташування військовослужбовців, результати роботи сил оборони та інші деталі. Навіть якщо автор не вказує точну адресу, її іноді можна визначити за характерними спорудами, дорожніми знаками, лінією горизонту, звуками або прив’язаними до допису координатами.

Окрему небезпеку становлять повідомлення в режимі реального часу. Інформація про те, де саме пролунали вибухи, куди прямують рятувальні служби або де працюють захисники неба, може допомогти ворогу скоригувати наступні удари. Саме тому фахівці радять не поспішати з публікаціями та не поширювати неперевірені фото, відео й коментарі в чатах або публічних каналах.

Відповідальне рішення під час атаки — не знімати подію, а подбати про власну безпеку та безпеку людей поруч. Необхідно перебувати в укритті, дотримуватися вказівок військової адміністрації та не виходити на вулицю до завершення небезпеки. Після обстрілу важливо не наближатися до уламків, підозрілих предметів і пошкоджених об’єктів, адже вони можуть становити загрозу.

Які матеріали не варто поширювати

Під забороною для публікації мають бути фото та відео, на яких видно місця прильотів, точні адреси, наслідки ударів по військових і стратегічних об’єктах, роботу протиповітряної оборони, пересування української техніки або дії військових підрозділів. Не слід також публікувати кадри запуску чи роботи систем захисту неба, маршрути руху колон, місця зосередження особового складу та службові автомобілі.

Не менш небезпечним може бути поширення скриншотів із картами, координатами, позначками на супутникових знімках або повідомленнями очевидців. Навіть після видалення допису його можуть зберегти інші користувачі, зробити копію або передати в інші інформаційні канали. У результаті дані продовжать поширюватися й залишатимуться доступними для аналізу противником.

Слід утримуватися і від публікації емоційних повідомлень із припущеннями щодо кількості ракет, напрямків їхнього руху, місць падіння або роботи ППО. Непідтверджені відомості можуть спричинити паніку, ускладнити роботу екстрених служб і дезорієнтувати людей. Офіційні дані про наслідки атак та дії сил оборони мають поширювати лише уповноважені державні органи.

Якщо громадянин уже зробив запис, найкраще не завантажувати його у відкритий доступ і не пересилати стороннім особам. Важливо також не передавати фото з прив’язаною геолокацією та не додавати до матеріалів детальні описи обставин події. У разі потреби інформацію можна надати компетентним службам у безпечний спосіб, не публікуючи її для широкої аудиторії.

За поширення даних може наставати відповідальність

У Службі безпеки України нагадують, що несанкціоноване поширення інформації про переміщення або розташування підрозділів Сил оборони, якщо такі відомості не оприлюднювалися уповноваженими державними органами, може мати серйозні правові наслідки. Йдеться також про передачу даних державі, яка здійснює збройну агресію проти України, або її представникам.

Залежно від обставин, характеру інформації та наслідків таких дій винним може загрожувати кримінальна відповідальність, зокрема позбавлення волі на тривалий строк. У визначених законом випадках санкція може передбачати до 12 років ув’язнення. Правоохоронці системно перевіряють подібні факти та встановлюють авторів і адміністраторів ресурсів, які поширюють небезпечний контент.

Водночас відповідальність може стосуватися не лише первинного автора відео. Додаткові ризики виникають і тоді, коли користувач свідомо передруковує матеріал, додає до нього точні координати, називає конкретний об’єкт або поширює допис у великій кількості чатів. Формулювання на кшталт «просто поділився» не завжди звільняє від наслідків, якщо оприлюднені дані можуть допомогти ворогу.

СБУ закликає українців бути максимально уважними та не допомагати противнику власноруч. Мовчання під час атаки, відмова від зйомки небезпечних моментів і своєчасне видалення неперевірених матеріалів із відкритого доступу можуть уберегти життя людей. У воєнний час інформаційна безпека є спільною відповідальністю кожного громадянина, а обережність у соціальних мережах безпосередньо впливає на безпеку держави.