Удар по ядерному об’єкту в Києві: що відомо про загрозу радіації

Удар російського безпілотника по території Інституту ядерних досліджень у Києві привернув особливу увагу через потенційні ризики для радіаційної безпеки. Атака сталася 30 вересня о 18:18 за київським часом. За інформацією установи, внаслідок влучання виникла пожежа, яку оперативно ліквідували. Попередньо, люди не постраждали.

Найважливіше повідомлення, яке пролунало після інциденту, стосується стану дослідницького реактора ВВР-М та систем, що мають ключове значення для безпечної роботи об’єкта. В Інституті заявили, що реактор і відповідне обладнання не пошкоджені. Також після атаки не виявили змін радіаційного фону на території установи.

Удар по ядерному об’єкту в Києві: що відомо про загрозу радіації

За наявною інформацією, безпосередньої загрози радіаційного забруднення після удару не зафіксовано. Пожежа, яка виникла на території Інституту ядерних досліджень, була ліквідована, а фахівці продовжують оцінювати наслідки атаки та можливі пошкодження інфраструктури.

Важливо, що йдеться не про діючу атомну електростанцію, а про науково-дослідницьку установку. Реактор ВВР-М використовується для проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі ядерної фізики. Він не виробляє електроенергію та має інше призначення, ніж енергетичні реактори на атомних електростанціях.

В Інституті наголосили, що реактор перебуває у зупиненому стані з лютого 2022 року. Його активна зона повністю вивантажена, тому об’єкт не працює у штатному режимі як джерело реакторного випромінювання. Наразі діяльність обмежена регламентним обслуговуванням систем, важливих для безпеки, а також підтриманням обладнання у належному стані.

За даними установи, радіаційний фон на її території становить від 0,16 до 0,20 мкЗв/год. Після атаки ці показники не змінилися. Саме відсутність підвищення радіаційного фону є одним із головних аргументів на користь того, що удар не призвів до викиду радіоактивних речовин.

Стан реактора ВВР-М після атаки

Реактор ВВР-М є науковою установкою, яку використовують як джерело нейтронів для досліджень у сфері ядерної фізики. За роки роботи на його базі проводили експерименти, пов’язані з властивостями речовини, взаємодією нейтронів із різними матеріалами, а також іншими напрямами фундаментальної та прикладної науки.

Після початку повномасштабної війни експлуатацію реактора зупинили. Вивантаження активної зони суттєво змінює рівень потенційних ризиків, адже реактор не перебуває у режимі активної роботи. Водночас навіть у такому стані об’єкт потребує постійного контролю, технічного обслуговування та дотримання встановлених правил ядерної і радіаційної безпеки.

В Інституті повідомили, що системи, важливі для безпеки, не зазнали пошкоджень. Це стосується обладнання та конструкцій, від яких залежить контроль за радіаційною ситуацією і безпечне функціонування наукової установки. Остаточні висновки щодо наслідків атаки мають бути зроблені після завершення детального обстеження території та будівель.

Фахівці також мають перевірити приміщення, інженерні мережі, системи пожежогасіння та інше обладнання, яке могло постраждати від вибухової хвилі або вогню. Навіть якщо радіаційний фон залишається стабільним, оцінка технічного стану об’єкта є необхідною для подальшого безпечного доступу працівників і відновлення роботи установи.

Чому атака на наукову ядерну установку викликає занепокоєння

Будь-який удар по об’єкту, пов’язаному з ядерними дослідженнями, створює додаткові ризики. Навіть науковий реактор, який не працює у штатному режимі, має спеціальні приміщення, обладнання та матеріали, що потребують особливого контролю. Пошкодження таких об’єктів може призвести не лише до пожежі чи руйнування інфраструктури, а й до ускладнення роботи систем моніторингу та захисту.

Саме тому інформація про стабільний радіаційний фон після атаки має принципове значення. Вона свідчить, що на момент проведених вимірювань ознак радіаційної аварії не виявлено. Водночас перевірки та спостереження повинні тривати, оскільки оцінка наслідків удару потребує часу, а доступ до окремих ділянок може бути обмежений через пошкодження або залишкові пожежні ризики.

В Інституті ядерних досліджень назвали удар атакою на мирну ядерну установку. Представники установи заявили, що дії росії є зневагою до міжнародно визнаних принципів і норм ядерної та радіаційної безпеки. Також атаку назвали військовим злочином, оскільки об’єкт має наукове, а не військове призначення.

Для мешканців Києва ключовим залишається офіційне повідомлення про відсутність змін радіаційного фону. У разі будь-якого погіршення ситуації відповідальні служби мають повідомити про це окремо та надати конкретні рекомендації. До отримання таких повідомлень підстав говорити про радіаційну загрозу для міста немає.

Фахівці продовжують розслідування обставин атаки, документують пошкодження та перевіряють стан обладнання. Подальші висновки залежатимуть від результатів обстеження території Інституту та повторних радіаційних вимірювань. Наразі відомо, що дослідницький реактор ВВР-М залишається у зупиненому стані, його активна зона вивантажена, а показники радіаційного фону після удару не зазнали змін.