Київ поступово стає доступнішим, але безбар’єрність у столиці досі має переважно точковий, а не системний характер. Для багатьох людей з інвалідністю самостійно вийти з дому, скористатися транспортом або дістатися укриття залишається складним завданням. Про це розповів фахівець із доступності та інклюзивних практик громадської спілки «Ліга Сильних» Володимир Висоцький.
Доступність є, але не всюди
Серед змін, які вже можна побачити в Києві, — оновлення зупинок, поява низькопідлогового транспорту, ремонт тротуарів і рекреаційних зон, облаштування наземних переходів, встановлення пандусів та доступніші сервіси в окремих закладах.
Водночас місто й далі має проблеми зі старим житловим фондом та історичними будівлями. Не всюди якісно працюють тактильна й звукова навігація, а пересуванню тротуарами заважають хаотично припарковані автомобілі та електросамокати.
Висоцький пояснює ситуацію через поняття «ланцюга доступності». Людина має самостійно вийти з дому, дістатися потрібного місця та отримати там послугу. Якщо хоча б одна з цих ланок недоступна, весь маршрут фактично перестає працювати.
Укриття залишаються одним із найгостріших питань
Під час повітряної тривоги для багатьох людей з інвалідністю проблемою стає вже самостійний вихід із будинку. Частина укриттів розташована в підвалах із крутими сходами та вузькими дверима, а приміщення часто не пристосовані для тривалого перебування. Більшість станцій метро також недоступна для людей із порушеннями мобільності.
Окремою проблемою є інформація: людям може бути складно отримати дані про доступність укриттів або вчасно почути сигнал повітряної тривоги. Серед можливих рішень фахівець називає модульні безбар’єрні укриття неподалік від житла, онлайн-мапи з позначенням доступності, вібраційні сповіщення для людей із порушеннями слуху, персональні плани евакуації та організовану допомогу сусідів.
Потребу в безбар’єрних укриттях Київ обговорює не вперше: зокрема, раніше повідомлялося про ситуацію, коли на мобільні укриття для столиці виділили кошти, але самих сховищ досі немає.
Війна посилює потребу в доступному середовищі
Повністю підготуватися до збільшення кількості людей з інвалідністю через війну неможливо, однак місто має створювати умови для їхнього самостійного життя. Йдеться, зокрема, про реабілітацію, доступне житло, працевлаштування, освіту та підтримку ветеранів.
Для працевлаштування потрібні доступний транспорт, облаштовані робочі місця та можливість дистанційної роботи. Без цих умов навіть формально доступна вакансія може залишатися недосяжною для людини.
За словами Володимира Висоцького, доступність — це не додаткова зручність, а право людини. А місто, у якому ним можуть користуватися всі, є передусім справедливим містом.
Метро Києва відновило рух у звичному режимі після повітряної атаки
Дронова атака на Київ: загинув 26-річний чоловік, п’ятеро постраждалих