Російські диверсанти намагалися підірвати Ан-124 у Німеччині — розслідування

У Німеччині розслідують спробу атаки на український транспортний літак Ан-124, який перебував на території аеропорту Лейпцига. За версією журналістського розслідування, до операції могли бути причетні російські диверсанти, які використали безпілотник із вибуховим пристроєм. Інцидент розглядають як можливий елемент російської гібридної кампанії проти України та її партнерів у Європі.

Безпілотник врізався в крило літака в ніч на 5 серпня. На борту Ан-124 напередодні перевозили боєприпаси для України, однак на момент атаки повітряне судно вже було порожнім. Попри зіткнення, вибуху не сталося: за попередніми даними слідства, детонатор не спрацював. Саме це, ймовірно, дозволило уникнути значних руйнувань, пожежі та можливих жертв.

Як готували можливу атаку на Ан-124

Журналісти, які вивчали обставини інциденту разом із джерелами у західних спецслужбах, назвали ймовірним організатором операції російського байкера Олега Льовушкіна. За наявною інформацією, він прибув до Німеччини через Туреччину, після чого орендував автомобіль у Берліні. Надалі чоловік міг проводити розвідку поблизу аеропорту Лейпцига, вивчаючи обстановку, маршрути пересування та особливості охорони об’єкта.

Слідчі припускають, що Льовушкін не діяв самостійно. Для безпосереднього виконання завдання він, імовірно, залучив громадянина Білорусі Андрєя Каршакова. За версією розслідувачів, саме Каршаков міг відповідати за розміщення або запуск безпілотника поблизу літака. Водночас остаточна роль кожного з фігурантів має бути встановлена німецькими правоохоронними органами.

Під час огляду безпілотника німецькі фахівці виявили вибухову речовину. Згодом неподалік знайшли ще один дрон, а також сліди іншого вибухового матеріалу. Окремою важливою знахідкою стала антена, яку, за припущенням слідства, могли використовувати для керування безпілотниками або передачі команд на відстані.

Наявність кількох безпілотних апаратів може свідчити про ретельну підготовку операції. Один дрон могли призначити для безпосередньої атаки, а інший — залишити як резервний або використати для спостереження. Водночас слідчі ще мають з’ясувати, де саме виготовили вибухові пристрої, хто забезпечив учасників технікою та яким чином вони планували залишити територію після виконання завдання.

Можливий зв’язок із російською розвідкою

У межах розслідування журналісти звернули увагу на контакти Олега Льовушкіна з Денисом Смоляніновим. Литовська розвідка раніше називала Смолянінова особою, яка могла координувати російський напрямок, пов’язаний з Україною. Ці контакти стали однією з підстав для припущень про можливу причетність російських спецслужб до підготовки атаки.

Розслідувачі пов’язують інцидент із підрозділом ГРУ 29155. Західні спецслужби вважають його причетним до низки диверсійних операцій у Європі. Цей підрозділ неодноразово згадували у справах, пов’язаних із вибухами, підпалами, саботажем та іншими прихованими операціями. Однак сам факт можливого зв’язку з підрозділом ще не є остаточним доказом вини конкретних осіб.

Якщо висновки розслідування підтвердяться, спроба пошкодити український Ан-124 стане одним із найбільш резонансних випадків застосування безпілотника для диверсії на німецькому транспортному об’єкті. Вибір літака міг бути невипадковим, оскільки Ан-124 використовують для перевезення великогабаритних вантажів, зокрема військового обладнання та боєприпасів. Успішна атака могла б не лише знищити повітряне судно, а й спричинити масштабну пожежу на території аеропорту.

Важливо, що літак на момент удару не перевозив боєприпасів. Це зменшило ризик вторинної детонації та масштабного ураження інфраструктури. Проте навіть невдала атака продемонструвала потенційну вразливість авіаційних об’єктів перед малими безпілотниками, які складно вчасно виявити та перехопити.

Німеччина посилює увагу до гібридних загроз

Інцидент із літаком відбувся на тлі попереджень німецької влади про зростання кількості гібридних атак. Канцлер Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина стикається з ширшим спектром загроз, серед яких кібератаки, дезінформаційні кампанії, спроби саботажу та диверсії із застосуванням безпілотників.

Для російських спецслужб подібні операції можуть мати кілька цілей. Окрім безпосереднього знищення техніки, вони здатні створювати атмосферу страху, перевіряти реакцію служб безпеки та демонструвати можливість діяти на території країн НАТО. Навіть невдала атака може бути використана для збору інформації про охорону об’єктів, час реагування силовиків і рівень захищеності критичної інфраструктури.

Німецьке розслідування наразі триває. Правоохоронці мають перевірити цифрові дані, маршрути підозрюваних, записи камер спостереження, походження вибухових матеріалів і можливі контакти фігурантів із представниками російських спецслужб. Окремо встановлюють, чи були в операції інші учасники, які могли забезпечувати фінансування, транспорт, зв’язок або розвідку.

За версією журналістського розслідування, головною метою диверсантів могли бути українські літаки, що використовуються для військових перевезень. Остаточні висновки залежать від результатів офіційного слідства. Водночас спроба атаки на Ан-124 у Лейпцигу вкотре показує, що російська агресія проти України має наслідки далеко за межами фронту, а європейські транспортні та промислові об’єкти можуть залишатися цілями прихованих диверсій.