Пісок поза законом: гучна справа про екозбитки на Київщині

На Київщині до суду скеровано резонансну справу про масштабний незаконний видобуток піску, що завдав значної шкоди довкіллю регіону. Розслідування встановило системні порушення умов користування надрами та факти вилучення піску у великих обсягах за межами дозволених ділянок і на значно більшій глибині, ніж передбачено дозволом. За інформацією правоохоронних органів, сума екозбитків вже оцінюється мільйонами гривень.

Масштаби і характер порушень на Десні

За матеріалами слідства, провідну роль у викритті порушень відіграла Спеціалізована екологічна прокуратура. До суду надійшов обвинувальний акт щодо колишнього директора підприємства, яке займалося видобутком піску у районі річки Десна. Дозвіл на користування надрами, який мав суб’єкт господарювання, дозволяв розробку лише у межах визначеного родовища та на глибині до 8 метрів. Проте у період із червня по вересень 2023 року роботи проводилися з грубими відступами від цих обмежень.

Слідство виявило, що майже 7,9 тисячі тонн піску було видобуто поза межами офіційного родовища, тобто в місцях, які не входили до дозволеної ділянки. Окрім того, понад 31 тисячу тонн піску вилучили з глибиною перевищення допустимого рівня більше ніж на 13 метрів. Такі обсяги вказують не лише на порушення режиму експлуатації надр, а й на інтенсивний, неконтрольований вплив на природні ресурси річки.

Незаконний видобуток піску у річкових біотопах призводить до руйнування руслових структур, збільшення ерозії берегів, погіршення якості води та втрати життєвих місць для риб і водоплавних птахів. Крім того, зміни глибинного профілю дна можуть вплинути на запобігання повеням та загальний природний баланс у прибережних зонах.

Збитки, правова кваліфікація та наслідки для фігурантів

Експерти оцінили екологічні збитки в майже 22,5 мільйона гривень. Дії ексдиректора підприємства кваліфіковано за статтею про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Така кваліфікація передбачає кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, внаслідок чого настали значні матеріальні чи екологічні втрати.

Слід зазначити, що кримінальна справа має кілька епізодів: раніше, у 2025 році, до суду вже передали окрему справу щодо працівників підрядної компанії, які безпосередньо здійснювали незаконний видобуток. Тепер розслідування поширюється і на посадових осіб, які не забезпечили необхідного контролю за дотриманням умов користування надрами та безпекою робіт.

Прокурорські органи наполягають на повному відшкодуванні завданих збитків та притягненні винних до відповідальності в межах чинного законодавства. У разі доведення вини підозрюваним загрожують кримінальні санкції, а також можливі цивільні позови щодо відшкодування шкоди та витрат на відновлення природних ресурсів.

Виникає також питання посилення нагляду за видобутком корисних копалин: контроль за дотриманням умов дозволів, регулярні екологічні інспекції та прозорі механізми моніторингу могли б запобігти подібним випадкам. Громадський резонанс цієї справи підкреслює необхідність жорсткішого підходу до охорони надр і відновлення екосистем, постраждалих від незаконних робіт.

Громадян та місцеві ініціативи закликають уважно стежити за розвитком справи та підтримувати заходи, спрямовані на захист довкілля. Відновлення річкових екосистем потребує часу і ресурсів, тому важливо, щоб правосуддя було оперативним і дієвим.

Джерело інформації: матеріали правоохоронних органів і повідомлення місцевих новинних видань щодо справи на Київщині.