Вивезли повітря: в Одесі викрили фіктивний експорт сої на десятки мільйонів гривень

В Одесі викрили масштабну схему фіктивного експорту сої — справа, що привернула увагу правоохоронних органів і ринку. За попередніми даними, через комплекс підставних підприємств та підроблених документів оформляли вивезення зернової продукції, якої фактично не існувало, унаслідок чого з бюджету і фінансових установ було привласнено десятки мільйонів гривень. Розкриття цієї афери підняло питання про вразливість експортної логістики та необхідність посилення контролю на митниці і в банківському секторі.

Вивезли повітря: в Одесі викрили фіктивний експорт сої на десятки мільйонів гривень

За встановленою слідством версією, організатори створили ланцюг із кількох «фірм-одноденок», які виступали формальними постачальниками та перевізниками. Документи на товар містили численні підробки: договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, сертифікати походження. Партії сої начебто відвантажувалися з портів Одещини до іноземних компаній, проте реального вантажу або фізичного постачання не було.

Ключова мета схеми — легалізувати фінансові операції та отримати незаконну вигоду через механізми відшкодування ПДВ, виведення валютної виручки та подальше обертання коштів через низку підконтрольних рахунків. Таким чином, за рахунок «віртуального експорту» були сформовані великі суми для викрадення або легалізації через інші комерційні операції.

Як через фірми-одноденки легалізували уявні врожаї

Схема працювала за типовим алгоритмом, що складається з кількох етапів. Перший — створення або залучення компаній із мінімальною юридичною історією, без реальної інфраструктури для експорту. Другий — укладення між ними контрактів на поставку сої з супровідною документацією, яка виглядала правдоподібно для митниці та банку. Третій — оформлення митних декларацій і запитів на відшкодування ПДВ, часто з використанням підроблених сертифікатів походження й підписів.

Важливим елементом була «логістична легенда»: вказувалися маршрут, порт відвантаження, супутні документи про перевезення, які ніби підтверджували фізичне переміщення товару. Оскільки перевірки на кордоні й митниці інколи обмежуються вибірковими заходами, частина таких операцій проходила без детальної перевірки. Паралельно кошти, отримані від умовних «покупців» за кордоном або від посередників, відмивалися через мережу рахунків, обмінювалися в готівку або переводилися в інші юрисдикції.

Фірми-одноденки виступали лише «обгорткою» для фінансових потоків: юридична адреса, кілька працівників на папері, відсутність реального персоналу та складів. Це дозволяло швидко замінювати учасників схеми після початку перевірок або при підозрах у шахрайстві.

Реакція правоохоронців та наслідки для ринку

Після отримання оперативної інформації правоохоронні органи провели обшуки в офісах і на банківських рахунках, вилучили первинну документацію, електронні листування та фінансові виписки. Відкриті кримінальні провадження за статтями, що стосуються ухилення від сплати податків, фіктивного підприємництва та відмивання доходів. Слідством встановлюються організатори та роль кожного учасника ланцюга.

Наслідки для ринку — подвійні. По-перше, постраждали чесні аграрії та експортери, оскільки довіра міжнародних партнерів і банків до документів з регіону може знизитися. По-друге, бюджет недоотримав податки, що має прямий вплив на місцеві громади та інфраструктурні проєкти. Крім того, подібні афери створюють ризики для репутації портових операторів і митниці.

Експерти наголошують: щоб запобігти повторенню таких схем, потрібні системні зміни — від посилення цифрової ідентифікації учасників зовнішньоекономічної діяльності до інтегрованих баз даних, які дозволяли б митниці та банкам оперативно перевіряти походження товару та реальність контрагентів. Також важливими є міжвідомча співпраця, обмін інформацією з іноземними партнерами та посилення відповідальності за створення підставних фірм.

Розслідування у справі «фіктивного експорту сої з Одеси» триває. Воно показало, наскільки вразливими можуть бути сучасні ланцюги торгівлі без належних механізмів перевірки. Поки правоохоронні органи встановлюють усі обставини й намагаються повернути втрачені кошти, бізнес і держава мають шукати інструменти для закриття лазівок і відновлення довіри до експортних процедур.