Олексій Гнатковський розповів, чому обирає театр замість кіно та гонорарів

Олексій Гнатковський пояснив, чому не поспішає погоджуватися на численні пропозиції від кіноіндустрії та телебачення. Після успіху історичної стрічки «Довбуш» увага до актора помітно зросла: його почали частіше запрошувати до нових фільмів, серіалів і телевізійних форматів. Проте сам артист не прагне перетворювати популярність на безперервний потік зйомок.

Для Гнатковського важливо не просто бути присутнім на екрані, а розуміти, навіщо він бере участь у конкретному проєкті. Актор зізнається, що серед отриманих сценаріїв трапляються історії, які не викликають у нього професійного інтересу. Деякі тексти він вважає поверховими, слабкими або такими, що не дають можливості створити повноцінний образ. У подібних випадках навіть високий гонорар не стає достатньою мотивацією.

За словами артиста, робота в кіно має бути для нього не механічним виконанням завдання, а творчим процесом. Він хоче бачити в матеріалі сенс, сильну драматургію та повагу до глядача. Якщо ж роль існує лише для того, щоб заповнити екранний час, Гнатковський не готовий погоджуватися на неї заради заробітку чи додаткової впізнаваності.

Чому актор відмовляється від частини сценаріїв

Окреме значення для Олексія Гнатковського має зміст проєкту та те, як у ньому представлені українці. Актор принципово не хоче брати участь у роботах, де національні образи подають принизливо, карикатурно або без належного розуміння українського контексту. На його переконання, митці несуть відповідальність за те, які сенси поширюють через свої ролі.

Українське кіно та телебачення, на думку Гнатковського, повинні формувати якісний, чесний і гідний погляд на суспільство. Це не означає, що кожна історія має бути виключно серйозною чи пафосною. Проте навіть комедійні та розважальні проєкти можуть залишатися інтелектуальними, людяними й позбавленими зневаги до персонажів або глядачів.

Саме тому актор уважно оцінює не лише власну роль, а й загальну концепцію майбутньої роботи. Для нього важливі команда, режисерське бачення, сценарій і те, яке враження проєкт залишить після перегляду. Гнатковський не приховує: іноді відмова від пропозиції є складним рішенням, однак ще складніше — погодитися на роботу, яка суперечить його переконанням.

Гроші не можуть бути єдиним критерієм вибору. Актор переконаний, що короткострокова фінансова вигода не завжди виправдовує участь у сумнівному проєкті. Роль, яка не відповідає його принципам, може вплинути на професійну репутацію та довіру глядачів. Саме тому він воліє чекати на справді змістовні пропозиції, а не погоджуватися на все поспіль.

Театр для Гнатковського залишається пріоритетом

Ще одна причина, через яку Олексій Гнатковський рідше з’являється в кіно та серіалах, пов’язана з його театральною діяльністю. Сцена є для актора не другорядним напрямом і не тимчасовим етапом кар’єри, а основою професійного життя. Театральна вистава потребує тривалої підготовки, регулярних репетицій і відповідальності перед колегами та глядачами.

На відміну від кінознімального майданчика, театр передбачає безпосередній контакт із публікою. Щовечора актор виходить на сцену й отримує живу реакцію залу, яка змінюється залежно від настрою глядачів, обставин і навіть найменших деталей виконання. Для Гнатковського ця взаємодія має особливу цінність, адже саме вона робить театральне мистецтво неповторним.

Іноді знімальний графік може збігатися з виставами або репетиціями. У таких ситуаціях актор обирає театр, навіть якщо кінопроєкт здається перспективним. Він жартома зауважує, що коли творці фільму пропонують скасувати театральну виставу заради зйомок, то скасувати доведеться радше сам кінопроєкт. За цією іронією стоїть цілком серйозна позиція: домовленості з театром та глядачами для нього не менш важливі, ніж можливість знятися в популярному фільмі.

Такий підхід може здаватися незвичним у період, коли актори часто намагаються одночасно працювати в кіно, серіалах, рекламі та телевізійних шоу. Проте Гнатковський не вважає кількість проєктів головним показником успішності. Для нього важливіше зберігати внутрішню чесність і не втрачати задоволення від професії.

Репутація важливіша за високий гонорар

Олексій Гнатковський відкрито говорить про те, що цінує власне ім’я та професійну гідність. Він не хоче, щоб його сприймали як актора, який погоджується на будь-яку роль лише через популярність або фінансову винагороду. Репутація, яку артист вибудовує роками, може бути втрачена через один невдалий вибір, і відновити її набагато складніше.

Водночас актор не засуджує колег, які беруть участь у великій кількості проєктів. Він розуміє, що кожна людина має власні життєві обставини. Багато артистів утримують родини, сплачують кредити, допомагають близьким і тому не завжди можуть дозволити собі чекати на ідеальний сценарій. У таких умовах робота стає не лише творчим вибором, а й способом забезпечити базові потреби.

Гнатковський визнає, що його становище дає змогу бути вибірковішим. Театр забезпечує йому професійну реалізацію та дозволяє не погоджуватися на кожну пропозицію. Водночас це не означає, що артист відмовився від кіно чи телебачення. Він готовий працювати в інших форматах, якщо бачить у них якість, зміст і повагу до аудиторії.

Одним із таких винятків стало телевізійне шоу «Зрадники», де Гнатковський виступив ведучим. Він погодився на участь у проєкті, оскільки вважає його одним із найцікавіших та найякісніших форматів українського телебачення. Для актора важливо, що шоу не будується винятково на висміюванні учасників. Натомість глядач може спостерігати за поведінкою людей, аналізувати їхні рішення та впізнавати в ситуаціях власний досвід.

Участь у такому форматі демонструє, що Гнатковський не уникає телебачення як явища. Він просто обирає ті проєкти, які відповідають його уявленню про змістовний і відповідальний медіапродукт. Для нього важливо, щоб розважальність не виключала розумної розмови, а популярність не досягалася ціною приниження людей.

Позиція Олексія Гнатковського свідчить про свідоме ставлення до акторської професії. Він не женеться за максимальною кількістю ролей і не вважає гонорар головною причиною виходити на знімальний майданчик. Театр, якісний матеріал, професійна гідність та довіра глядачів для нього залишаються важливішими за швидку популярність.

Саме тому після успіху «Довбуша» актор не перетворився на героя кожного нового серіалу. Він продовжує чекати на історії, у яких зможе бути переконливим, чесним і корисним для українського культурного простору. А його вибір на користь театру демонструє, що справжня кар’єра може вимірюватися не кількістю появ на екрані, а якістю ролей і принципами, від яких артист не відмовляється.