Бізнес просить змінити граничні ціни на електроенергію: що відомо

Питання перегляду граничних цін на електроенергію знову опинилося в центрі уваги українського бізнесу. Європейська Бізнес Асоціація закликала Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити прайс-кепи на економічно обґрунтованому рівні. Йдеться про цінові обмеження, які діють на різних сегментах ринку електроенергії та безпосередньо впливають на роботу постачальників, виробників і великих споживачів.

На думку представників бізнесу, чинна система граничних цін не завжди відповідає реальній ситуації на енергетичному ринку. Особливо гостро проблема проявляється в періоди дефіциту, коли Україні необхідно швидко залучати додаткові обсяги електроенергії з-за кордону або збільшувати виробництво на внутрішніх маневрових потужностях.

Чому бізнес просить переглянути прайс-кепи

Прайс-кеп — це максимальна ціна, за якою електроенергія може продаватися на певному сегменті ринку. Такий механізм покликаний захищати споживачів від різких цінових коливань, проте надто низьке обмеження може створювати протилежний ефект. Якщо гранична ціна в Україні не покриває фактичних витрат на виробництво або імпорт електроенергії, учасники ринку втрачають економічну мотивацію збільшувати постачання.

У Європейській Бізнес Асоціації зазначають, що проблема виникає тоді, коли український прайс-кеп виявляється нижчим за ціну електроенергії на суміжних європейських ринках. У такій ситуації імпорт може стати збитковим або економічно недоцільним для комерційних компаній. Відповідно, навіть за наявності технічної можливості імпортувати електроенергію учасники ринку можуть не використовувати доступний міждержавний перетин на повну потужність.

Ключова вимога бізнесу полягає в тому, щоб граничні ціни не блокували імпорт саме в ті години, коли українська енергосистема відчуває найбільший дефіцит. На переконання компаній, ринкові правила мають враховувати не лише інтереси споживачів, а й реальну собівартість залучення додаткової електроенергії.

Для України це питання особливо важливе напередодні опалювального сезону. У зимові місяці традиційно зростає споживання електроенергії, а енергосистема може працювати в умовах обмежених резервів. Додатковим фактором залишаються пошкодження енергетичної інфраструктури та ризик виникнення аварійних ситуацій. За таких умов імпорт і швидке підключення резервної генерації можуть відігравати вирішальну роль у балансуванні системи.

Як прайс-кепи впливають на маневрову генерацію

Окремо бізнес звертає увагу на вплив цінових обмежень на газопоршневі, газотурбінні та когенераційні установки. Такі об'єкти можуть оперативно нарощувати виробництво у години пікового попиту, коли великі електростанції або нестабільні відновлювані джерела не здатні повністю покрити потреби споживачів.

Маневрова генерація має особливе значення для децентралізації енергосистеми. Невеликі установки можна розміщувати ближче до підприємств, громад і критично важливих об'єктів. Це дає змогу зменшити навантаження на магістральні мережі, скоротити ризики масштабних відключень і швидше відновлювати енергопостачання після пошкоджень.

Водночас запуск і експлуатація таких потужностей потребують значних інвестицій. Інвестор оцінює не лише вартість обладнання та палива, а й потенційний дохід від роботи на ринку. Якщо встановлений прайс-кеп не дає змоги покрити витрати в години дефіциту, будівництво нових установок втрачає комерційну привабливість.

Економічна логіка маневрової генерації полягає в тому, що вона працює не постійно, а переважно в години найбільшої потреби в електроенергії. Саме тому ціна в такі періоди має дозволяти компенсувати витрати на паливо, технічне обслуговування, амортизацію та фінансування проєкту. Без цього приватний капітал не поспішатиме заходити в сектор, навіть якщо потреба в нових потужностях є очевидною.

Європейська Бізнес Асоціація наголошує: для залучення інвестицій у розподілену та маневрову генерацію ринкова модель повинна забезпечувати можливість прибуткової роботи саме під час дефіциту. Інакше Україна ризикує зіткнутися з нестачею не тільки електроенергії, а й потужностей, здатних швидко реагувати на зміни попиту.

Європейський підхід і можливі наслідки для ринку

У бізнес-спільноті вважають, що український підхід до визначення прайс-кепів має поступово наближатися до європейської практики. Це необхідно для того, щоб цінові обмеження не створювали штучних бар'єрів для імпорту, розвитку нової генерації та інтеграції українського ринку з європейським.

У перспективі Україна має поглиблювати участь у спільному європейському ринку електроенергії. Однією з передумов для цього є узгодженість ринкових правил і відсутність механізмів, які роблять транскордонну торгівлю невигідною. Якщо ціна в Україні буде суттєво обмежена порівняно з європейським рівнем, імпортерам буде складніше працювати, а вітчизняні компанії отримуватимуть менше сигналів для інвестування в нові потужності.

Водночас перегляд граничних цін може мати і потенційні ризики. Вищі прайс-кепи теоретично здатні призвести до збільшення вартості електроенергії для окремих категорій учасників ринку. Тому рішення регулятора має враховувати баланс між економічною мотивацією виробників та захистом споживачів від надмірного зростання витрат.

Експерти енергетичного сектору раніше висловлювали думку, що граничні ціни на всіх сегментах ринку варто підвищити щонайменше на 25%. Така позиція пояснюється змінами на енергетичних ринках, зростанням вартості ресурсів і необхідністю забезпечити достатню пропозицію електроенергії в години пікового навантаження. Водночас остаточний розмір можливого перегляду має визначатися після аналізу фактичних цін, обсягів імпорту, собівартості генерації та прогнозів споживання.

Для бізнесу рішення щодо прайс-кепів є важливим не лише з погляду поточних рахунків за електроенергію. Воно визначатиме, наскільки привабливим буде український енергетичний сектор для інвестицій, чи зможуть компанії планувати довгострокові проєкти та чи матиме країна достатньо резервів у періоди пікового попиту.

Перегляд граничних цін може стати одним із кроків до більш гнучкого та стійкого ринку електроенергії. Водночас ефективність такого рішення залежатиме від комплексного підходу: розвитку міждержавних перетинів, підтримки розподіленої генерації, прозорих правил торгівлі та передбачуваної регуляторної політики. Саме поєднання цих факторів дасть змогу Україні одночасно залучати імпорт, стимулювати внутрішнє виробництво і підвищувати надійність енергосистеми в умовах воєнних та економічних викликів.