Мінфін не дасть бізнесу податкових пільг після російських атак

Міністерство фінансів України не підтримало податкові послаблення для компаній, які зазнали збитків через російські ракетні та дронові атаки. Йдеться про три пропозиції, підготовлені за участю підприємств групи Rozetka. Бізнес просив запровадити більш гнучкі правила для компаній, чиї магазини, склади, офіси або інші об’єкти були пошкоджені чи знищені внаслідок обстрілів.

Які податкові пільги пропонував бізнес

Пропозиції передбачали тимчасове пом’якшення податкового навантаження для підприємств, які продовжують працювати в умовах війни та одночасно змушені витрачати значні кошти на відновлення. Представники бізнесу наголошували, що після обстрілів компанії можуть втрачати товарні запаси, обладнання, документи, торгові площі й логістичні потужності. У таких умовах своєчасна сплата податків іноді стає складною навіть для підприємств, які до війни мали стабільні фінансові показники.

Одна з ініціатив передбачала можливість відстрочення сплати податків без нарахування відсотків і без надання застави. Такий механізм мав би допомогти підприємствам зберегти обігові кошти, спрямувати їх на виплату зарплат, закупівлю товарів, ремонт пошкодженої інфраструктури та відновлення роботи.

Однак у Міністерстві фінансів не погодилися з таким підходом. У відомстві пояснили, що відсотки за відстроченням мають компенсувати державному бюджету втрати від несвоєчасного надходження коштів. Якщо податки сплачуються пізніше, бюджет тимчасово не може використовувати ці ресурси для фінансування оборони, соціальних виплат, відновлення інфраструктури та інших державних видатків.

Вимогу про заставу Мінфін також вважає обґрунтованою. На думку відомства, вона має виконувати роль гарантії погашення податкових зобов’язань. Без такого забезпечення зростає ризик, що частина відстрочених платежів може залишитися несплаченою, особливо якщо підприємство в подальшому втратить платоспроможність або припинить діяльність.

У Мінфіні звернули увагу на те, що фінансовий стан компанії не завжди можна оцінювати лише за станом конкретного магазину, складу чи офісу. Підприємства з розгалуженою мережею, онлайн-торгівлею та кількома напрямами діяльності можуть зберігати інші джерела доходу й активи навіть після знищення окремого об’єкта.

Тому, як зазначають у міністерстві, рішення про податкову відстрочку має ухвалюватися індивідуально. Під час розгляду заявки потрібно враховувати фінансові показники всього підприємства, обсяг завданих збитків, наявність інших активів, фактичне скорочення доходів і реальний вплив російських атак на господарську діяльність.

Чому бізнес не звільнять від планових перевірок

Друга пропозиція стосувалася звільнення постраждалих підприємств від планових податкових перевірок незалежно від місця розташування. Її автори виходили з того, що компаніям після обстрілів необхідно зосередитися на відновленні роботи, а не на підготовці до тривалих перевірочних процедур.

Міністерство фінансів цю ініціативу також не підтримало. Одним із аргументів стали вже чинні обмеження на проведення податкових перевірок під час воєнного стану. Водночас повна заборона планових перевірок для всіх підприємств, які заявляють про збитки від обстрілів, може створити нерівні умови для платників податків.

У відомстві побоюються, що універсальне звільнення від контролю може використовуватися не лише компаніями, які справді постраждали, а й тими, хто намагатиметься уникнути перевірки або приховати порушення. Підтвердження факту пошкодження майна саме по собі не завжди свідчить про критичне погіршення фінансового стану підприємства.

Окремо Мінфін враховує міжнародні зобов’язання України. Податкова політика держави має залишатися передбачуваною, а контроль за сплатою податків — достатньо ефективним. Надмірне розширення винятків може вплинути на виконання домовленостей із міжнародними партнерами та стабільність бюджетних надходжень.

Це не означає, що всі постраждалі підприємства автоматично опиняться під посиленим контролем. Чинні правила передбачають обмеження для проведення перевірок у період воєнного стану, а контролюючі органи мають брати до уваги ризиковість платника, обставини пошкодження майна та можливість відновлення бухгалтерського обліку.

Як підтверджувати втрату документів після обстрілів

Третя пропозиція передбачала спеціальний порядок підтвердження податкової звітності для підприємств, які втратили документи через російські атаки. Йшлося, зокрема, про компанії, чиї офіси, склади або архіви були знищені внаслідок обстрілів у регіонах, що не належать до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій.

Бізнес наполягав, що в таких ситуаціях підприємство може фізично не мати доступу до первинних документів, договорів, накладних, бухгалтерських регістрів та інших матеріалів. Їх відновлення потребує часу, а іноді є неможливим через повне знищення приміщення або техніки.

У Міністерстві фінансів зауважили, що знищення офісу чи складу не завжди означає автоматичну втрату всіх документів. Частина інформації може зберігатися в електронних системах, резервних копіях, у контрагентів, банківських установах або в інших підрозділах компанії. Саме тому, на думку відомства, спеціальний порядок не повинен застосовуватися автоматично до кожного випадку пошкодження майна.

Водночас у Мінфіні визнають, що підприємства, які втратили документацію через обстріли, можуть потребувати окремого підходу. Йдеться про можливість підтверджувати обставини втрати документів іншими доказами, фіксувати пошкодження майна та використовувати дані з електронного обліку. Однак остаточний механізм має бути таким, щоб ним не могли скористатися для приховування доходів або заниження податкових зобов’язань.

Позиція Мінфіну полягає в тому, що податкові пільги для бізнесу, який постраждав від війни, не можуть бути універсальними. Підтримка має залежати від реального масштабу збитків, фінансового стану підприємства та доведеного впливу обстрілів на його роботу. Такий підхід покликаний поєднати потреби бізнесу у відновленні з необхідністю забезпечувати стабільні надходження до державного бюджету.

Для компаній це означає, що розраховувати на автоматичне звільнення від податків, перевірок або документальних вимог не варто. Підприємствам доведеться окремо підтверджувати факт пошкодження майна, обсяг збитків, втрату документів і зміни у фінансових показниках. Водночас саме ці дані можуть стати підставою для індивідуального розгляду питання про відстрочення платежів чи застосування інших передбачених законом процедур.

Рішення Мінфіну демонструє обережний підхід держави до податкових послаблень під час війни. Уряд прагне не допустити скорочення бюджетних доходів, адже податки залишаються одним із ключових джерел фінансування оборони та соціальних програм. Для бізнесу ж головним викликом залишається пошук балансу між виконанням податкових зобов’язань і необхідністю відновлювати активи, зруйновані російськими атаками.