«Гемінґвей нічого не знає»: Артур Дронь про нову мову війни

Український письменник і військовослужбовець Артур Дронь вважає, що для осмислення повномасштабної війни росії проти України потрібна нова мова. За його словами, звичні літературні образи, сформовані досвідом минулих конфліктів, більше не пояснюють українську реальність. Про це він розповів під час презентації литовського видання книги «Гемінґвей нічого не знає» у Вільнюсі, повідомляє Новини Києва — головні і актуальні Київські новини сьогодні на 44.ua.

Дронь наголосив, що не існує одного універсального розуміння війни, придатного для всіх конфліктів. На його думку, проблема не в Ернестові Гемінґвеї чи інших письменниках минулого, які описували власний час, а в тому, що їхні образи настільки міцно закріпилися в європейській культурній свідомості, що ними досі намагаються пояснювати сучасні війни.

«Гемінґвей нічого не знає» — дебютна прозова книга письменника. У ній автор осмислює досвід війни, який, за його словами, не вкладається в усталені уявлення про військові конфлікти та літературу. Назва пов’язана з особистим переосмисленням творчості Гемінґвея: письменник був для Дроня важливим прикладом, але після власного воєнного досвіду автор уже не може сприймати його так само.

«Повністю зрозуміти — неможливо»

Дронь не очікує, що люди, які живуть далеко від війни, зможуть цілком зрозуміти українців лише завдяки одній книжці. Водночас він вважає важливим читати сучасну українську літературу, слухати свідчення українців і спілкуватися з письменниками, які відвідують Україну та пишуть про неї.

«Повністю, звичайно, ні. Але, можливо, це й добре, адже ми нікому не бажаємо такого досвіду», — сказав письменник. На його думку, найважливіше — залишатися відкритими до діалогу й намагатися зрозуміти хоча б частину того, що переживає суспільство у стані війни. Про складність таких розмов свідчить і практичний досвід комунікації в мережі: відповідати на мову ненависті в соцмережах, не втягуючись у сварку, часто буває непросто.

Окремою рисою українського досвіду Дронь назвав життя поруч із державою-агресоркою. Гемінґвей, за його словами, не знає, що означає мати ворога в сусідній країні. Саме тому усталені культурні аналогії не завжди допомагають пояснити, як війна змінює повсякденність, мову та спосіб мислення українців.

Артур Дронь — автор книжок «Гуртожиток № 6», «Тут були ми» та «Гемінґвей нічого не знає». Через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення росії він добровільно долучився до 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Військовослужбовець служив на Харківському напрямку, а згодом — на Запорізькому фронті. Прозову книгу він написав під час відновлення після важкого поранення.

Письменник переконаний, що культура допомагає Україні боротися за свободу, але не може замінити безпосереднього досвіду війни. Тому діалог із європейською аудиторією, навіть без повного взаєморозуміння, залишається важливим. Водночас війна виснажує не лише військових: про те, як вона впливає на цивільних, розповідала психотерапевтка, яка пояснювала втому киян від постійної небезпеки.