В Угорщині Орбану можуть висунути обвинувачення через конвой із €70 млн

Угорська політична криза може перейти у нову фазу: колишньому прем’єр-міністру Віктору Орбану можуть висунути обвинувачення у справі про затримання українських інкасаторів, які перевозили понад 70 млн євро готівкою та банківським золотом. Якщо слідство підтвердить його особисту роль в організації операції, це стане одним із найсерйозніших кримінальних викликів для угорського політика після завершення його перебування при владі.

Йдеться про події 5 березня, коли неподалік Будапешта угорський антитерористичний підрозділ TEK зупинив два автомобілі Ощадбанку. У машинах перебували семеро громадян України, які виконували інкасаторську роботу. Вони перевозили значну суму готівки та банківське золото з Австрії до України в межах регулярних операцій фінансової установи.

Під час спецоперації угорські силовики вилучили активи, а самих працівників банку затримали для допиту. За наявною інформацією, кілька годин українців утримували в наручниках, а їхні очі були зав’язані. Наступного дня інкасаторів звільнили без висунення офіційних обвинувачень. Згодом вилучене майно повернули українській стороні.

Ощадбанк отримав назад близько 40 млн доларів, 35 млн євро та дев’ять кілограмів банківського золота. У фінансовій установі наголошували, що гроші й дорогоцінний метал мали законне походження та переміщувалися відповідно до банківських процедур.

Чому угорські силовики затримали українських інкасаторів

Під час виборчої кампанії уряд Віктора Орбана поширював версію про те, що вилучені кошти могли бути пов’язані з таємним фінансуванням угорської опозиції з території України. Ці твердження стали частиною політичної риторики того часу, однак згодом не отримали підтвердження у межах офіційного розслідування.

У серпні угорська податкова служба NAV припинила провадження щодо українських перевізників. Слідчі не встановили складу злочину та дійшли висновку, що гроші й золото мають законне походження. Таким чином, первинна версія про можливе незаконне фінансування опозиційних сил фактично втратила правові підстави.

Тепер увага слідства зосереджена не на українських інкасаторах, а на посадовцях, які ухвалювали рішення про силову операцію. Колишній керівник Центральної слідчої прокуратури Угорщини Пал Фюрхт заявив, що, за його інформацією, наказ про затримання міг особисто віддати Віктор Орбан.

Фюрхт стверджує, що навесні передав керівництву дані, отримані під час слідства. Після цього він отримав догану, а згодом проти нього самого розпочали внутрішню перевірку. Колишній прокурор вважає, що таким чином на нього могли чинити тиск через спробу встановити справжніх ініціаторів операції.

Водночас твердження про безпосередню участь Орбана ще мають бути перевірені у встановленому законом порядку. Наразі йдеться про свідчення та матеріали слідства, а не про доведений судом факт вини колишнього прем’єра.

Що відомо про роль керівництва TEK

Окремі деталі справи містяться в угорських прокурорських документах. У червні в матеріалах слідства були наведені слова колишнього очільника TEK Яноша Хайду. Він нібито заявив, що затримання проводили за рішенням особи, яку не можна було офіційно залучати до провадження.

Ця фраза може свідчити про існування неформального центру ухвалення рішень, який перебував поза межами звичайної процедури кримінального розслідування. Якщо інформація підтвердиться, слідчим доведеться з’ясувати, хто саме віддав наказ, яким чином він передавався силовикам і чому його не зафіксували в офіційних документах.

Сам Янош Хайду став фігурантом провадження, пов’язаного з незаконним затриманням українських працівників. Його свідчення можуть мати важливе значення для встановлення послідовності подій, адже керівник спецпідрозділу міг знати, хто координував операцію та які мотиви називалися підставою для втручання.

У вересні угорські журналісти повідомили про новий прокурорський меморандум. За даними документа, слідчі дійшли попереднього висновку, що рішення про проведення операції було ухвалене на найвищому рівні державної влади. Водночас остаточна юридична оцінка дій конкретних посадовців ще не завершена.

Для справи важливо не лише встановити політичного замовника затримання, а й з’ясувати, чи були порушені права громадян України, чи мали силовики достатні правові підстави для вилучення майна та чи використовувалася спецоперація у внутрішньополітичній боротьбі.

Розслідування проти оточення Орбана

Справа з українським банківським конвоєм розвивається на тлі ширшої кампанії угорської влади проти колишніх високопосадовців і наближених до Орбана бізнесменів. В останні тижні були затримані або заарештовані двоє колишніх міністрів його уряду та члени партії «Фідес». Для проведення процесуальних дій парламент попередньо позбавив їх депутатської недоторканності.

Під слідством опинилися також кілька підприємців, яких вважають близькими до колишнього прем’єра. Окрему увагу правоохоронців привернула діяльність колишнього керівника угорського центрального банку та міністра економіки Дьордя Матолчі. Політик тривалий час вважався одним із найближчих союзників Орбана та його економічним радником.

Матолчі допитали у справі про можливе зловживання службовим становищем. Паралельно його син став фігурантом іншого розслідування, що стосується можливих порушень і корупційних дій у центральному банку. Сукупність цих проваджень посилює тиск на колишню владну команду.

Аналітики вважають, що кількість корупційних скандалів і кримінальних справ навколо представників попереднього уряду досягла критичного рівня. На думку експертів, це створює умови для перевірки не лише дій окремих чиновників, а й можливої персональної відповідальності самого Орбана.

Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що розслідування необхідно продовжувати. Він звинуватив колишній уряд у тому, що той діяв як політично-економічна система, заснована на особистих зв’язках, контролі над державними інституціями та використанні силових структур у політичних цілях.

Водночас прихильники Орбана можуть назвати кримінальні провадження політично мотивованими. Для нової влади справа про затримання українських інкасаторів є можливістю продемонструвати готовність розслідувати дії попереднього керівництва. Для опонентів уряду це може виглядати як спроба закріпити політичний вплив через кримінальні процеси.

Наразі невідомо, чи буде Віктору Орбану офіційно висунуто обвинувачення. Для цього слідству потрібно отримати достатні докази його прямої участі, встановити правову кваліфікацію можливих дій та подолати всі процедурні перешкоди. Якщо такі докази з’являться, справа з конвоєм на понад 70 млн євро може стати ключовим провадженням проти колишнього угорського прем’єра.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від свідчень колишніх керівників силових структур, змісту прокурорських документів і готовності нової влади довести розслідування до суду. Для України ця справа також має значення, оскільки йдеться про незаконне, за версією слідства, втручання у роботу державного банку та затримання українських громадян на території сусідньої держави.