Україна випробовує п’ять дронів-перехоплювачів для реактивних «шахедів»

Україна випробовує одразу п’ять моделей швидкісних дронів-перехоплювачів, які мають протидіяти російським реактивним ударним безпілотникам. Йдеться про окремий напрям розвитку протиповітряної оборони, потреба в якому різко зросла через появу цілей, здатних рухатися швидше за традиційні дрони-камікадзе.

Одну з перспективних розробок уже готують до масштабування. За наявними планами, до кінця жовтня українські виробники можуть виготовити близько 400 таких перехоплювачів. Водночас ще чотири моделі залишаються на етапі випробувань, під час яких перевіряють їхні технічні характеристики та придатність до бойового застосування.

Україна формує новий сегмент протиповітряної оборони

Про випробування п’яти моделей розповів президент Володимир Зеленський. За його словами, Україна прагне якомога швидше створити та розгорнути окремий клас засобів ППО, призначений саме для боротьби з реактивними безпілотниками.

Такі апарати відрізняються від звичайних ударних дронів передусім швидкістю польоту. Через це час на їхнє виявлення, супровід і знищення значно скорочується. Якщо традиційний безпілотник може бути уражений широким спектром засобів, то швидкісна ціль висуває до перехоплювача значно вищі вимоги. Він має оперативно набирати швидкість, точно виходити на траєкторію цілі та працювати в умовах обмеженого часу.

Нині українська ППО знищує близько 57% російських реактивних дронів. Для порівняння, ефективність боротьби зі звичайними безпілотниками оцінюється на рівні 85–90%. Така різниця демонструє, чому створення спеціалізованих перехоплювачів стало одним із пріоритетних завдань для української оборонної промисловості.

Мета програми полягає не лише у створенні окремих прототипів, а й у переході до серійного виробництва. Саме масовість може стати ключовою умовою, яка дасть змогу використовувати нові дрони на різних напрямках і не витрачати дорогі традиційні засоби ППО на кожну швидкісну ціль.

Виробництво стримує проблема двигунів

Однією з головних перешкод для швидкого нарощування випуску перехоплювачів залишаються двигуни. Частину необхідних компонентів українські підприємства вже виробляють самостійно, однак нинішніх обсягів недостатньо для повного забезпечення потреб програми. Через це виробники значною мірою залежать від імпортних поставок.

Для швидкісного безпілотника двигун є одним із найважливіших елементів конструкції. Від його потужності та надійності залежать розгін, максимальна швидкість, тривалість польоту і здатність апарата перехопити ціль на потрібній відстані. Якщо виробничі можливості силових установок залишаються обмеженими, масштабування всієї програми також сповільнюється.

Водночас Україна вже працює над розгортанням власного виробництва різних типів реактивних двигунів. Відповідні рішення обговорювалися після засідання Ставки 25 вересня. Розвиток цього напряму має зменшити залежність від імпорту та створити умови для стабільнішого випуску безпілотних систем.

Власне виробництво двигунів важливе не тільки для перехоплювачів. Воно може посилити весь український сектор безпілотної авіації, оскільки реактивні силові установки потрібні для різних типів апаратів, що працюють на значній швидкості або мають виконувати завдання на великій відстані.

Росія нарощує використання реактивних «шахедів»

Потреба в нових засобах перехоплення зростає на тлі масштабування російського виробництва реактивних безпілотників. За оцінками українських джерел, росія збільшує випуск нових реактивних «гераней», які через вищу швидкість складніше уражати наявними засобами.

Такі цілі створюють додаткове навантаження на українську систему ППО. Захисникам необхідно не лише виявити безпілотник, а й швидко визначити його маршрут, спрогнозувати точку перехоплення та застосувати відповідний засіб ураження. Зі зростанням швидкості дрона всі ці етапи мають відбуватися в коротший проміжок часу.

Ще у вересні Володимир Зеленський повідомляв, що в Україні вже є кілька ефективних прототипів дронів-перехоплювачів. Окремі команди використовують такі розробки у бойовій роботі, накопичуючи практичний досвід і визначаючи напрямки для подальшого вдосконалення.

Випробування п’яти моделей дає змогу порівняти різні технічні рішення та обрати системи, які найкраще відповідають умовам реального застосування. Важливими критеріями для майбутніх серійних апаратів будуть швидкість, дальність польоту, точність наведення, стійкість до впливу засобів радіоелектронної боротьби та можливість швидкого виробництва.

Наступним етапом має стати перетворення окремих розробок на масовий елемент української ППО. Якщо виробникам вдасться одночасно вирішити питання двигунів, комплектуючих і темпів складання, перехоплювачі зможуть відігравати помітнішу роль у захисті міст, критичної інфраструктури та військових об’єктів.

Поява такого класу озброєння не означає відмову від інших компонентів протиповітряної оборони. Швидкісні дрони-перехоплювачі мають доповнювати наявні системи, даючи змогу розподіляти цілі між різними засобами та ефективніше використовувати обмежені ресурси. Для України це особливо важливо в умовах регулярних масованих атак і постійного вдосконалення російських безпілотних платформ.

Таким чином, нинішні випробування є спробою швидко відповісти на зміну характеру повітряної загрози. Одна модель уже наближається до масштабування, ще чотири проходять перевірку, а паралельно Україна розвиває власну виробничу базу для реактивних двигунів. Від результатів цієї роботи залежатиме, наскільки швидко нові дрони-перехоплювачі зможуть стати регулярною частиною української системи захисту неба.