У ЄС попередили: удар РФ по збройових заводах може запустити статтю 5 НАТО

Європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що можливий російський удар по оборонному підприємству на території держави НАТО може поставити питання про застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про потенційний сценарій, за якого атака РФ по заводу, пов’язаному з виробництвом озброєнь для України, буде розцінена як загроза безпеці всього Альянсу.

Заява пролунала на тлі дискусій про посилення європейського оборонного виробництва та розширення підтримки України. Країни ЄС намагаються збільшити випуск боєприпасів, ракет, систем протиповітряної оборони й іншої військової техніки. Частина відповідних підприємств розташована у державах НАТО, а їхня продукція може передаватися українським військовим для захисту від російської агресії.

Що означає попередження єврокомісара

В інтерв’ю польському телеканалу TVP World Андрюс Кубілюс зазначив, що російський удар по оборонному підприємству на території країни-члена Альянсу не можна було б розглядати лише як локальний інцидент. За його словами, така атака могла б створити підстави для обговорення механізму колективної оборони НАТО.

Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що збройний напад на одного або кількох союзників розглядається як напад на всіх членів Альянсу. Її головна мета полягає у стримуванні потенційного агресора та демонстрації того, що напад на окрему державу не залишиться без спільної реакції.

Водночас дія статті 5 не означає автоматичного оголошення війни чи обов’язкового початку однакових військових операцій усіма країнами НАТО. Після можливого інциденту союзники проводять консультації, оцінюють обставини нападу та визначають необхідні політичні, військові й дипломатичні кроки. Реакція може включати посилення оборони, розгортання додаткових сил, підтримку постраждалої держави або інші заходи, які країни вважатимуть необхідними.

Саме тому слова Кубілюса слід сприймати як попередження про серйозні наслідки потенційної атаки, а не як повідомлення про заздалегідь ухвалене рішення щодо конкретної військової відповіді. Остаточна оцінка залежала б від характеру удару, масштабу руйнувань, наявності жертв, використаної зброї та доказів причетності росії.

Чому згадали виробництво ракет Patriot у Польщі

Приводом для заяви єврокомісара стали слова представниці російського Міністерства закордонних справ Марії Захарової. Раніше вона прокоментувала плани щодо розміщення в Польщі виробництва ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot. Частина таких боєприпасів може бути призначена для посилення української протиповітряної оборони.

Російська представниця назвала підприємства, які виготовлятимуть озброєння для України, потенційними військовими цілями. Подібні формулювання в європейських столицях розцінюють як спробу залякати держави НАТО та змусити їх відмовитися від розвитку власного оборонно-промислового комплексу. Водночас прямий удар по об’єкту на території Польщі або іншої країни Альянсу мав би зовсім інший рівень ризику, ніж атаки по військових цілях в Україні.

Польща відіграє важливу роль у системі європейської безпеки та підтримці України. На її території розташовані логістичні маршрути, військові об’єкти й підприємства, пов’язані з виробництвом або обслуговуванням озброєнь. Розширення оборонних потужностей у Польщі розглядається як частина загальної стратегії Європи, спрямованої на зменшення залежності від зовнішніх постачальників і швидше поповнення запасів зброї.

Для росії поява нових оборонних виробництв у країнах НАТО означає ускладнення її планів щодо тиску на Україну та європейські держави. Москва намагається показати, що допомога Києву нібито збільшує ризик прямого зіткнення з Альянсом. Однак країни ЄС наголошують: виробництво оборонної продукції та підтримка держави, яка захищається від агресії, не є підставою для погроз цивільній інфраструктурі або території союзників.

Якими можуть бути наслідки можливої атаки

У разі удару по оборонному підприємству на території НАТО першочерговим завданням союзників стало б встановлення всіх обставин інциденту. Потрібно було б визначити, чи був напад навмисним, якою була його мета, хто його організував і чи мав він ознаки збройної агресії проти держави-члена Альянсу. Важливу роль відігравали б дані розвідки, супутникові матеріали та результати технічного розслідування.

Навіть якщо консультації за статтею 5 були б ініційовані, подальші рішення ухвалювалися б на політичному рівні. Союзники могли б погодити посилення протиповітряної оборони, збільшення військової присутності на східному фланзі, додаткові санкції, заходи кіберзахисту або інші форми спільної відповіді. Усе залежало б від конкретної ситуації та позицій держав НАТО.

Водночас сама можливість застосування статті 5 є потужним фактором стримування. Російське керівництво розуміє, що атака на підприємство в Польщі, Німеччині, Румунії чи іншій країні Альянсу може спричинити масштабну міжнародну кризу. Тому публічні заяви європейських посадовців мають на меті чітко окреслити межі допустимого та донести до Москви ціну можливої ескалації.

Ситуація також демонструє, наскільки тісно пов’язані безпека України та безпека Європи. Війна росії проти України вже вплинула на оборонне планування всіх держав регіону. Країни НАТО нарощують виробництво зброї, зміцнюють східний кордон і готуються до різних сценаріїв, зокрема до спроб росії використати ракетні, диверсійні або кібернетичні атаки за межами України.

Отже, попередження Андрюса Кубілюса не означає неминучого залучення НАТО до прямого воєнного протистояння. Проте воно підкреслює: удар росії по оборонному заводу на території держави Альянсу мав би принципово інший масштаб наслідків. У такому випадку питання колективної оборони стало б предметом невідкладних консультацій між союзниками, а загроза подальшої ескалації вийшла б далеко за межі російсько-української війни.