The Economist: росія прагне паралізувати Київ до зими — як змінюються удари

росія розгорнула проти Києва багаторівневу кампанію, яка, за оцінками українських посадовців, має на меті не лише завдати шкоди енергетичній та іншій критичній інфраструктурі, а й максимально ускладнити повсякденне життя мешканців столиці. Йдеться про поєднання ракетно-дронових атак, диверсій і масштабних інформаційних операцій. Найбільш інтенсивний етап цієї кампанії може припасти на осінь і початок зими, зокрема на листопад.

Про це пише The Economist, посилаючись на високопоставлених українських чиновників. За їхніми словами, російське керівництво прагне тиснути на Київ одночасно у кількох напрямках: послаблювати здатність міста функціонувати, створювати відчуття постійної небезпеки та підживлювати невдоволення серед населення.

Удари мають вийти за межі енергетики

За інформацією співрозмовників видання, росія може розглядати цивільну інфраструктуру Києва як одну з ключових категорій цілей. Два українські чиновники заявили, що володимир путін нібито наказав атакувати об’єкти, які безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

«путін ще більше збожеволів. Він наказав атакувати всю цивільну інфраструктуру. Вони хочуть, щоб люди боялися ходити в супермаркети», — сказав один із представників української влади.

Серед потенційних цілей називають не лише електростанції та підстанції. У зоні ризику можуть опинитися дата-центри, продовольчі склади, супермаркети, лікарні, дитячі майданчики, об’єкти водопостачання та каналізації. У такому разі метою атак стає не тільки зниження військово-промислових можливостей України, а й створення тривалих перебоїв у роботі міських сервісів.

Зміна характеру ударів полягає у прагненні росії впливати на якомога ширше коло сфер. Якщо раніше основний акцент робився на енергосистемі та оборонних підприємствах, то тепер удари можуть бути спрямовані на об’єкти, від яких залежить комфорт, безпека і стабільність життя мільйонів людей. Навіть часткове порушення роботи таких систем здатне спричинити значний психологічний ефект.

Представник Служби безпеки України заявив, що росія має «тисячі» ударних безпілотників і продовжує накопичувати балістичні ракети. Українська сторона вважає, що значну частину цього запасу москва може використати протягом найближчих місяців.

Особливу загрозу для Києва становлять балістичні ракети та реактивні безпілотники. Їх складніше вчасно виявляти й перехоплювати, а ефективність захисту значною мірою залежить від кількості доступних засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Україна змушена розподіляти обмежені ресурси між столицею, великими містами, енергетичними об’єктами та районами, наближеними до фронту.

Після публікації матеріалу 30 вересня росія справді завдала масованого ракетно-дронового удару по Києву та області. Президент Володимир Зеленський повідомив, що основною ціллю була енергетична інфраструктура. У столиці загинули та постраждали люди, а на Трипільській теплоелектростанції було пошкоджено генеруюче обладнання. Ця атака продемонструвала, що ризики для міста залишаються комплексними, а удари по енергетиці можуть супроводжуватися спробами паралізувати інші важливі процеси.

Диверсії та вербування через месенджери

Другим напрямком російської кампанії є диверсійна діяльність усередині України. За даними, наведеними The Economist, українська контррозвідка щотижня запобігає приблизно семи-восьми операціям, які можуть бути пов’язані з російськими спецслужбами.

Потенційних виконавців намагаються знаходити через месенджери. Вербувальники можуть пропонувати гроші за підпал автомобілів військовослужбовців, пошкодження енергетичних об’єктів, встановлення вибухових пристроїв або передавання інформації про розташування сил оборони. Часто для цього використовують анонімні акаунти, обіцянки швидкого заробітку та маніпуляції на соціальних або особистих проблемах людей.

Такі операції не обов’язково мають призводити до масштабних руйнувань. Їхнє завдання може полягати у створенні атмосфери небезпеки, перевірці вразливості міської інфраструктури та відволіканні українських сил безпеки. Кожен підпал чи спроба пошкодити важливий об’єкт змушує посилювати охорону, витрачати ресурси на перевірки та реагування, а також збільшує навантаження на правоохоронців.

Українські служби закликають громадян не погоджуватися на підозрілі пропозиції в інтернеті, не передавати невідомим особам фотографії військових або енергетичних об’єктів і повідомляти про спроби вербування. У період посилення атак уважність населення стає важливою частиною захисту критичної інфраструктури.

Інформаційний тиск і ризик дестабілізації

Третя складова кампанії — інформаційні операції. Українські чиновники вважають, що росія намагатиметься використати втому суспільства від тривалої війни, корупційні скандали, проблеми в роботі державних установ і перебої у повсякденному житті. Навіть локальні труднощі можуть бути представлені як доказ нібито нездатності держави захистити громадян.

Одним із можливих завдань кремля є посилення внутрішньої напруженості напередодні холодного сезону. У разі тривалих відключень електроенергії, перебоїв із водопостачанням або проблем із транспортом російська пропаганда може поширювати повідомлення про неминучий колапс столиці. Для цього можуть використовуватися анонімні телеграм-канали, підроблені документи, відео з вирваним із контексту змістом і неправдиві повідомлення про масштаб руйнувань.

The Economist також пише про побоювання українських посадовців щодо можливого масового виїзду мешканців Києва, якщо умови життя взимку різко погіршаться. За оцінкою видання, населення столиці вже скоротилося з 3,7 млн до 3,3 млн осіб. Водночас такі цифри можуть змінюватися залежно від методики підрахунку, адже частина людей тимчасово залишає місто, а потім повертається.

Можливий відтік населення розглядається росією як додатковий інструмент тиску. Масовий виїзд цивільних здатен створити навантаження на інші регіони, погіршити ситуацію на ринку праці та посилити відчуття нестабільності. Однак українські чиновники наголошують, що столиця має значний досвід роботи в умовах атак і поступово адаптує міські системи до нових загроз.

Андрій Коваленко, який до недавнього часу очолював Центр протидії дезінформації при РНБО, вважає, що росія переоцінює власні можливості. За його словами, інтернет-інфраструктура Києва достатньо децентралізована, щоб її було складно вивести з ладу кількома ударами. Енергетична система також уже має значний досвід відновлення після попередніх атак.

Здатність міста вистояти залежатиме від кількох факторів: роботи протиповітряної оборони, наявності резервного обладнання, швидкості ремонтів, готовності медичних і комунальних служб, а також поведінки самих мешканців. Важливу роль відіграватиме й інформаційна гігієна — перевірка повідомлень, відмова від поширення непідтверджених даних і довіра до офіційних каналів.

російська стратегія розрахована на виснаження. Її мета може полягати не в одномоментному знищенні Києва, а в поступовому накопиченні проблем: перебоях з електроенергією, загрозах для цивільних, диверсіях, страху та недовірі. Саме тому відповіддю мають бути не лише військові заходи, а й підготовка міських служб, захист критичної інфраструктури, підтримка населення та протидія дезінформації.

Попри ризик нових масованих атак, Київ залишається функціональним містом. Українська влада та комунальні служби готуються до складного зимового періоду, а попередній досвід показує, що пошкодження інфраструктури не обов’язково означає її тривалу непрацездатність. Здатність швидко відновлювати системи та зберігати керованість міста є одним із ключових чинників, який може зірвати плани росії щодо паралізації столиці.