NYT: РФ може залишити Київ, Харків та Одесу без 90% електрики взимку

росія може готувати масштабну кампанію ударів по критичній інфраструктурі України в зимовий період. Імовірними наслідками такого сценарію можуть стати одночасні перебої з електропостачанням, опаленням, водою та роботою каналізаційних систем у найбільших містах країни. Про це йдеться в матеріалах, які українська сторона представила європейським партнерам як перехоплений російський план.

За даними The New York Times, основними цілями в документі названі Київ, Харків та Одеса. У разі реалізації описаного задуму електропостачання в цих містах може скоротитися приблизно на 90%, а теплопостачання — зазнати порівнянних масштабів обмежень. Окремо в документі, за повідомленнями, розглядаються удари по об’єктах водопостачання, водовідведення та каналізації.

Йдеться не про звичайні планові відключення, а про спробу завдати комплексного удару по міській інфраструктурі. Енергетична система, теплопостачання, водопровідні мережі та каналізація тісно пов’язані між собою. Втрата електроенергії може зупинити насоси, котельні та очисні споруди, а пошкодження теплових мереж у зимовий період створює додаткові ризики для житлових будинків, лікарень, шкіл і промислових підприємств.

Які об’єкти можуть стати цілями

За інформацією, наведеною у документі, росія може планувати застосування до тисячі ракет, безпілотників та авіаційних бомб. Передбачається, що удари будуть спрямовані не лише по великих електростанціях, а й по об’єктах, без яких неможлива стабільна робота енергосистеми.

Серед потенційних цілей називають високовольтні підстанції, теплові та гідроелектростанції, міські котельні, насосні станції, водоочисні комплекси та інші елементи критичної інфраструктури. Пошкодження навіть частини таких об’єктів може спричинити ланцюгову реакцію, коли локальна аварія поширюється на значну територію через перевантаження доступних резервних потужностей.

Окрему увагу в описаному плані нібито приділено атомним електростанціям. За попередніми даними, російські військові можуть намагатися атакувати розподільчі підстанції та лінії, через які діючі українські АЕС підключені до об’єднаної енергосистеми. У такому разі електростанції можуть бути змушені зменшити виробництво або тимчасово припинити відпуск електроенергії в мережу з міркувань безпеки.

Водночас будь-які атаки на енергетичні об’єкти, пов’язані з атомними станціями, несуть особливі ризики. Навіть якщо самі реакторні установки не зазнають прямого удару, втрата зовнішнього електропостачання або пошкодження мережевої інфраструктури ускладнює роботу станцій і потребує залучення резервних систем.

Автори документа, як повідомляється, розраховують вивести з ладу близько 15 гігаватів генерувальних потужностей. Це значний обсяг для української енергосистеми, особливо в холодні місяці, коли споживання електроенергії традиційно зростає через використання обігрівачів, теплових насосів та іншого обладнання.

Чому удари по воді та теплу створюють додаткову загрозу

Електроенергія є основою роботи більшості міських систем. Без стабільного живлення можуть зупинитися насоси, які подають воду до багатоповерхових будинків, а також обладнання, що забезпечує відведення та очищення стоків. У великих містах резервних ресурсів може бути недостатньо, якщо одночасно будуть пошкоджені кілька ключових вузлів.

У зимовий період особливо небезпечним є тривале припинення теплопостачання. За низьких температур аварійне відключення може призвести до замерзання внутрішньобудинкових систем, пошкодження трубопроводів та необхідності масштабного ремонту. Крім того, мешканці районів, де зникнуть тепло і вода, можуть опинитися в складних умовах навіть за наявності окремих пунктів обігріву.

Міська інфраструктура має певні резервні можливості: генератори, мобільні котельні, запаси пального, альтернативні джерела води та схеми перепідключення мереж. Проте їхні ресурси обмежені. Якщо удари будуть масованими й повторюватимуться протягом кількох днів або тижнів, відновлення всіх послуг одночасно може виявитися вкрай складним.

Українські чиновники побоюються, що в разі масштабного пошкодження водопровідних і каналізаційних об’єктів великі міста зіткнуться не лише з побутовими труднощами, а й із санітарними ризиками. Перебої з очищенням води та відведенням стоків можуть створити загрозу для громадського здоров’я, особливо для дітей, літніх людей і пацієнтів медичних закладів.

Підготовка України до зимових атак

Міністр енергетики Денис Шмигаль раніше заявляв, що українські спецслужби отримали російські матеріали щодо стратегії зимових ударів. У них, за його словами, могли бути детально визначені цілі та сили, необхідні для їх ураження. Такі дані дають змогу державним органам заздалегідь посилювати захист об’єктів і готувати резервні сценарії роботи.

Після попередніх атак Україна продовжує збільшувати кількість мобільних генераторів, створювати запаси обладнання та розосереджувати енергетичні потужності. Для захисту критичної інфраструктури також використовують укриття, бетонні конструкції, протидронові системи та додаткові засоби протиповітряної оборони. Водночас повністю захистити всі підстанції, котельні, насосні станції та лінії електропередачі практично неможливо.

Нові попередження з’явилися після масштабної російської атаки 30 вересня, під час якої в кількох регіонах були пошкоджені енергетичні об’єкти. У частині областей запроваджували аварійні відключення електроенергії. Посилення ударів напередодні опалювального сезону може свідчити про прагнення росії максимально ускладнити підготовку України до холодів.

Якщо описаний сценарій буде реалізований, наслідки відчуватимуться далеко за межами енергетичного сектору. Йдеться про роботу транспорту, лікарень, зв’язку, підприємств, систем оповіщення та служб порятунку. Водночас оцінки щодо можливих масштабів відключень є прогнозами, а фактична ситуація залежатиме від результативності української протиповітряної оборони, рівня пошкоджень, швидкості ремонтів і наявності резервного обладнання.

Українські міста входять у зимовий період в умовах постійної загрози комбінованих атак. Тому ключовим завданням залишається не лише відновлення пошкоджених об’єктів, а й створення кількох незалежних рівнів резервування для електрики, тепла та води. Саме стійкість цих систем може визначити, наскільки серйозними будуть наслідки можливих ударів по критичній інфраструктурі.