Дата публікації Невидимий канал для «шахедів»: як РФ може коригувати удари над Києвом
Опубліковано 03.10.26 14:02
Переглядів статті Невидимий канал для «шахедів»: як РФ може коригувати удари над Києвом 1

Невидимий канал для «шахедів»: як РФ може коригувати удари над Києвом

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Російські ударні безпілотники типу «Шахед» можуть використовувати додаткові канали зв’язку вже під час польоту над Києвом. Таку версію озвучив радник президента України з розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш». За його словами, йдеться про можливе застосування наземних радіоретрансляторів МЕШ, які здатні на короткий час забезпечувати онлайн-керування безпілотником.

Якщо така система справді використовується, оператори можуть отримувати можливість уточнювати маршрут дрона безпосередньо перед ураженням цілі. Водночас Бескрестнов наголошує, що його оцінка наразі залишається версією, яка потребує перевірки. Публічних підтверджень, що саме такі пристрої були задіяні під час конкретних атак, поки немає.

Тема набула особливої уваги через характер окремих ударів по столиці. Експерт припускає, що застосування додаткового каналу зв’язку могло допомогти російським військам точніше спрямовувати безпілотники на складні та невеликі об’єкти, зокрема елементи мостових конструкцій або інфраструктуру поблизу них.

Невидимий канал для «шахедів»: як РФ може коригувати удари над Києвом

За оцінкою Бескрестнова, у Києві потенційно можуть працювати від одного до трьох наземних ретрансляторів. Їхнє завдання, як пояснює фахівець, полягає у створенні тимчасового радіоканалу між оператором і безпілотником. Такий канал міг би використовуватися не постійно, а лише на окремій ділянці польоту, коли дрон наближається до визначеної цілі.

Звичайний маршрут ударного безпілотника може формуватися заздалегідь із використанням супутникової навігації, інерційних систем та інших засобів орієнтування. Проте під час польоту обстановка змінюється: працюють системи протиповітряної оборони, виникають перешкоди для навігації, а ціль може бути частково прикрита або переміщена. У такій ситуації додатковий канал зв’язку теоретично дає змогу вносити корективи.

Саме тому Бескрестнов вважає, що для ураження вузьких або конструктивно складних об’єктів стабільне керування в останній момент могло мати вирішальне значення. Водночас це не означає, що кожен точний удар обов’язково здійснюється з використанням наземного ретранслятора. На результат можуть впливати якість попередньої розвідки, особливості маршруту, робота навігаційних систем, погодні умови та інші фактори.

МЕШ у цьому контексті розглядається як технологія, що дозволяє розширити можливості обміну даними між безпілотником і оператором. Однак конкретна архітектура такої системи, її технічні характеристики та спосіб застосування у відкритих джерелах не підтверджені. Тому будь-які висновки щодо реального функціонування подібних каналів у Києві мають залишатися обережними.

Які атаки пов’язують із можливою роботою ретрансляторів

Одним із прикладів Бескрестнов називає удар по будівлі Служби безпеки України в центрі Києва. Раніше він припускав, що безпілотник міг отримати додаткове онлайн-керування через ретранслятор, який потенційно активували неподалік від цілі. За його оцінкою, такий пристрій міг розташовуватися на відносно невеликій відстані від місця атаки.

Окремо фахівець аналізує удари по київських мостах. Він звертає увагу, що наведення на конкретну опору, ванти або інший елемент масштабної конструкції потребує значної точності. На його думку, без можливості коригування безпосередньо перед влучанням виконати таке завдання набагато складніше.

Також у своїх оцінках Бескрестнов згадує розміщення засобів протиповітряної оборони на мостах та біля важливих міських об’єктів. Він вважає, що відкриті зображення і регулярний рух транспорту можуть полегшувати противнику пошук таких районів. Саме тому, за його припущенням, метою атак можуть бути не лише самі конструкції, а й розташовані поруч елементи оборонної інфраструктури.

Разом із тим публічне обговорення можливих цілей не повинно перетворюватися на розкриття чутливої інформації. Дані про розміщення підрозділів ППО, наслідки ударів, роботу засобів радіоелектронної боротьби та переміщення військової техніки можуть становити інтерес для російської розвідки. Тому остаточні висновки мають робити уповноважені фахівці, а не користувачі соціальних мереж.

У цьому питанні важливо розділяти підтверджені факти та аналітичні припущення. Сам факт влучання безпілотника в певний об’єкт ще не доводить використання ретранслятора. Для встановлення способу керування потрібні дані радіотехнічного моніторингу, аналіз уламків, вивчення програмного забезпечення та зіставлення інформації з різних джерел.

Чому версію ще потрібно перевірити

Бескрестнов зазначає, що фахівці досліджують уламки збитих російських безпілотників. За його словами, у доступних зразках не виявляють інших «таємних» засобів зв’язку, зокрема модулів LTE або аналогічних рішень, про які раніше говорили в публічному просторі. Водночас відсутність певного обладнання всередині дрона не є автоматичним доказом роботи саме наземної мережі ретрансляторів.

Безпілотник може використовувати різні способи навігації та передачі команд, а окремі компоненти можуть бути замасковані, вилучені або знищені під час падіння. Крім того, не кожна атака передбачає однаковий набір технологій. Російські війська можуть комбінувати заздалегідь запрограмований маршрут, супутникову навігацію, інерційне орієнтування та короткочасний обмін даними.

Раніше Бескрестнов також описував інший можливий сценарій використання МЕШ. За його словами, під час атаки на київський бізнес-центр «Інком» реактивний «Шахед» міг виконувати роль повітряного ретранслятора для іншого безпілотника та одночасно передавати відео перебігу удару. Ця інформація також потребує окремої технічної перевірки й не може розглядатися як остаточно встановлений факт.

Таким чином, у заявах експерта йдеться про кілька потенційних способів організації зв’язку для російських безпілотників. Один із них передбачає використання прихованих наземних ретрансляторів у межах міста, інший — залучення безпілотника як проміжної ланки для передачі сигналу. Проте наразі немає достатніх відкритих даних, щоб однозначно стверджувати, що саме така схема застосовувалася під час конкретних ударів по Києву.

Якщо припущення підтвердиться, це матиме значення для подальшого вдосконалення української системи радіоелектронної боротьби. У такому разі увага має приділятися не лише придушенню сигналів безпосередньо біля повітряної цілі, а й пошуку можливих наземних вузлів, які забезпечують передачу команд. Водночас виявлення таких пристроїв є складним завданням і потребує скоординованої роботи радіотехнічної розвідки, ППО та інших служб.

Головний висновок полягає в тому, що можливе онлайн-керування «Шахедами» над Києвом наразі залишається технічною версією Сергія Бескрестнова, а не офіційно підтвердженим фактом. Подальші дослідження уламків, аналіз радіоефіру та результати роботи українських спеціалістів мають показати, чи використовувала росія наземні МЕШ-ретранслятори для коригування ударів по столиці.