Як ретранслятори для «шахедів» допомагають коригувати удари в Києві

Російські ударні безпілотники можуть отримувати додаткові команди вже під час польоту над Києвом. Одним із можливих інструментів для цього називають радіоретранслятори MESH, які створюють короткочасний канал зв’язку між оператором і дроном на фінальній ділянці атаки. Наразі ця версія залишається гіпотезою, однак вона привернула увагу українських фахівців після кількох ударів по конкретних об’єктах столиці.

За оцінкою радника президента з питань розвитку технологій у сфері оборони Сергія «Флеша» Бескрестнова, у Києві можуть періодично працювати від одного до трьох таких пристроїв. Їхнє завдання, ймовірно, полягає не в постійному управлінні всією групою дронів, а в забезпеченні зв’язку в момент, коли безпілотник наближається до визначеної цілі.

Як ретранслятори можуть змінювати роботу «шахедів»

Більшість ударних дронів здатна виконувати політ за маршрутом, який закладають перед запуском. У такому разі безпілотник рухається за заздалегідь визначеними координатами, а його оператор не обов’язково має постійний контакт із бортовою системою. Це спрощує підготовку атаки, але водночас обмежує можливість реагувати на зміни обстановки.

Ретранслятор є проміжною радіостанцією, яка приймає сигнал від оператора та передає його далі. Якщо командний пункт розташований на значній відстані, прямий зв’язок із дроном може бути нестабільним або взагалі відсутнім. У такій ситуації додатковий вузол здатен розширити зону передавання сигналу та забезпечити зв’язок на потрібному напрямку.

MESH-мережа працює за принципом взаємодії кількох вузлів. Дані можуть передаватися не напряму, а через проміжні пристрої. У спрощеному вигляді ланцюг може виглядати так: оператор передає команду на радіоканал, сигнал приймає ретранслятор, після чого команда надходить до безпілотника. Якщо в мережі є кілька вузлів, вони можуть послідовно передавати інформацію один одному.

Важливо, що такий ретранслятор не обов’язково має працювати безперервно. За припущенням Бескрестнова, пристрій може вмикатися лише на короткий проміжок часу, коли дрон опиняється поблизу Києва або підходить до конкретного об’єкта. Періодична робота ускладнює виявлення системи та зменшує час, протягом якого її можуть зафіксувати українські засоби радіотехнічної розвідки.

Якщо канал зв’язку справді є стабільним, оператор потенційно може коригувати маршрут безпілотника, змінювати напрямок його руху або уточнювати точку наведення. Це особливо важливо під час атак по невеликих чи складних цілях, для ураження яких недостатньо приблизного польоту за координатами.

Чому версію пов’язують з ударами по Києву

Сергій Бескрестнов пов’язує можливе використання наземних MESH-ретрансляторів із характером окремих атак на столицю. Зокрема, йдеться про удари по київських мостах, де для досягнення результату потрібно влучити не просто в район споруди, а в конкретний елемент конструкції. Серед таких цілей можуть бути опори або ванти, розташовані на обмеженій площі.

Окремо експерт згадує удар по будівлі Служби безпеки України 4 вересня. За його оцінкою, характер прильоту міг свідчити про спробу прицільного наведення на конкретне приміщення, зокрема кабінет голови відомства Олександра Поклада. Водночас сам факт точного попадання ще не є доказом роботи ретранслятора, адже на результат могли вплинути навігаційні системи дрона, особливості маршруту та інші технічні чинники.

Фахівці поки не мають остаточного підтвердження існування саме такого каналу управління. Українські спеціалісти досліджують уламки збитих російських безпілотників, вивчають їхню електроніку, засоби навігації та можливі модулі зв’язку. За словами Бескрестнова, у знайдених дронах досі не виявили іншої системи, яка б однозначно підтверджувала постійний канал дистанційного керування над столицею.

Тому нині йдеться саме про робочу версію, яку необхідно перевірити технічними даними. Для цього важливо зіставляти час роботи невідомих радіосигналів, напрямок їхнього поширення, траєкторії безпілотників і наслідки ударів. Лише сукупність таких ознак може показати, чи справді дрони отримували команди безпосередньо перед ураженням цілі.

Яку загрозу це створює для ППО та РЕБ

Можливе застосування ретрансляторів створює додаткові труднощі для української протиповітряної оборони та систем радіоелектронної боротьби. Якщо дрон летить лише за попередньо заданою програмою, його маршрут можна прогнозувати на основі навігаційних даних і поведінки під час атаки. Однак короткочасне підключення до зовнішнього каналу потенційно дає змогу змінити напрямок уже після входження в повітряний простір міста.

Ще однією проблемою є обмежений час роботи ретранслятора. Постійний радіосигнал легше виявити та проаналізувати, тоді як короткі включення можуть залишатися непомітними або фіксуватися лише частково. Крім того, наземний пристрій може бути замаскований серед міської забудови, розташований у важкодоступному місці або активований лише під час конкретної атаки.

Саме тому українські фахівці закликають шукати можливі MESH-вузли та перевіряти всі ознаки їхньої роботи. Йдеться не лише про фізичне виявлення обладнання, а й про аналіз радіоефіру, зіставлення сигналів із маршрутами дронів та дослідження уламків. Встановлення джерела командного сигналу могло б допомогти краще зрозуміти, як противник організовує наведення безпілотників у міських умовах.

Повідомлення про використання ретрансляторів надходили й раніше. 29 вересня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко заявив, що Білорусь періодично вмикає пристрої, які підсилюють сигнал російських безпілотників під час атак на Україну. За його словами, подібні явища фіксували, зокрема, під час ударів по західних областях.

Це може свідчити про те, що ретрансляційні технології поступово стають частиною тактики застосування ударних дронів. Водночас конкретні можливості таких систем, їхня дальність і спосіб взаємодії з «шахедами» потребують додаткового вивчення. Для Києва головним завданням залишається своєчасне виявлення каналів управління, визначення місця розташування ретрансляторів і протидія спробам коригувати удари на фінальному етапі польоту.

Висновок. Ретранслятори MESH потенційно можуть перетворити дрон із наперед запрограмованого боєприпасу на більш гнучкий засіб ураження, здатний отримувати нові команди вже поблизу цілі. Проте наразі немає остаточного доказу, що саме така система використовувалася під час конкретних атак на Київ. Українські військові та технічні фахівці продовжують перевіряти цю версію, оскільки від її підтвердження залежатимуть подальші підходи до роботи ППО, радіотехнічної розвідки та РЕБ.