Бюджет-2027 може отримати додаткові 400 млрд грн без збільшення дефіциту

Державний бюджет України на 2027 рік може отримати додаткові ресурси без формального збільшення дефіциту. Йдеться про комплекс пропозицій, підготовлених парламентарями для посилення доходної частини кошторису та оптимізації окремих видатків. Загальний потенціал таких рішень оцінюють приблизно у 400 млрд грн.

Ключовий акцент зроблено не на підвищенні базових податкових ставок, а на детінізації економіки, покращенні адміністрування вже чинних платежів і перегляді ефективності державних витрат. Такий підхід має дозволити збільшити надходження до бюджету без додаткового боргового навантаження та без механічного розширення різниці між доходами й видатками.

Які джерела можуть поповнити бюджет

Найбільший резерв, за попередніми розрахунками, прихований у боротьбі з тіньовою економікою. Цей напрям може забезпечити до 350 млрд грн додаткових надходжень. У парламенті очікують, що посилення контролю за сплатою податків, прозоріші правила для бізнесу та скорочення схем ухилення дадуть змогу залучити до державної скарбниці кошти, які нині не відображаються в офіційній економічній діяльності.

Найвагомішою складовою потенційного ефекту має стати імпортний податок на додану вартість. За оцінками авторів пропозицій, він може принести близько 103,1 млрд грн. Йдеться про посилення контролю за митною вартістю товарів, протидію заниженню обсягів імпорту та виявлення операцій, за допомогою яких компанії намагаються мінімізувати податкові зобов’язання.

Ще 75,8 млрд грн розраховують отримати завдяки підвищенню ефективності справляння податку на доходи фізичних осіб. Цей резерв пов’язаний із легалізацією зайнятості, боротьбою із виплатою заробітних плат у конвертах і точнішим відображенням реальних доходів працівників. Для бюджету це означає не лише разовий фінансовий ефект, а й потенційне розширення податкової бази в наступні роки.

Внутрішній ПДВ, за прогнозами, може забезпечити близько 47 млрд грн додаткових ресурсів. Також у розрахунках враховано 47,3 млрд грн від імпортного акцизу та 43,5 млрд грн від внутрішнього акцизу. Окремим пунктом зазначено податок на прибуток підприємств, за яким очікують додаткові надходження на рівні 33,3 млрд грн.

Сукупно наведені показники формують основну частину запланованого ефекту від детінізації. Водночас фактичні надходження залежатимуть від темпів економічної активності, обсягів імпорту, споживчого попиту, ситуації на валютному ринку та спроможності контролюючих органів забезпечити однакове застосування правил для всіх платників.

Додаткові кошти від Національного банку

Другим значним джерелом фінансування може стати збільшення перерахування прибутку Національного банку України до державного бюджету. Пропонується підвищити відповідний показник із 48,7 млрд до 85,8 млрд грн. У результаті бюджет може отримати додатково 37,1 млрд грн.

Таке рішення безпосередньо не означає запровадження нового податку для громадян чи підприємств. Водночас сума перерахування має враховувати фінансову стійкість центрального банку, його потребу у формуванні резервів і здатність виконувати завдання у сфері монетарної політики. Тому остаточний обсяг прибутку, який може бути спрямований до бюджету, залежатиме від фінансових результатів установи та відповідних процедур погодження.

Для державних фінансів цей ресурс є важливим, оскільки дає змогу збільшити доходи без прямого розширення податкового навантаження. Проте розраховувати на нього як на постійне та гарантоване джерело в однаковому обсязі щороку складно. Прибуток центрального банку може змінюватися залежно від вартості обслуговування міжнародних резервів, курсової ситуації, процентних доходів і загальних умов на фінансовому ринку.

Оптимізація видатків без скорочення оборонного фінансування

Ще близько 12,9 млрд грн, за попередніми оцінками, можна вивільнити завдяки скороченню окремих адміністративних витрат. Ідеться про видатки на утримання та управління органів влади, а також перегляд бюджетних програм, ефективність яких потребує додаткової оцінки. Такий підхід передбачає пошук внутрішніх резервів, дублювання функцій і можливостей для раціональнішого використання державних коштів.

Водночас заявлено, що оптимізація не повинна торкатися видатків на утримання Міністерства оборони, Національної гвардії, Національної поліції та Служби безпеки України. Це означає, що пропоноване скорочення має стосуватися передусім невійськових адміністративних напрямів і програм, які не є критичними для обороноздатності та безпеки країни.

Важливо, щоб перегляд видатків не перетворився на механічне урізання фінансування установ, які виконують необхідні функції. Економія повинна базуватися на аудиті, аналізі результативності програм і визначенні пріоритетів. У протилежному разі короткострокове скорочення витрат може призвести до дорожчих наслідків у майбутньому, зокрема через відкладені ремонти, зниження якості послуг або накопичення боргів.

Загальний потенціал запропонованих заходів становить близько 400 млрд грн. Якщо всі джерела спрацюють у запланованому обсязі, уряд зможе отримати додатковий простір для фінансування оборони, соціальних зобов’язань, відновлення інфраструктури та підтримки економіки. При цьому ключовою умовою залишається відсутність погіршення ділового середовища й надмірного тиску на легальний бізнес.

Реалізація плану залежатиме від того, які саме норми будуть включені до проєкту державного бюджету на 2027 рік і наскільки реалістичними виявляться закладені прогнози. Найбільше запитань стосується саме детінізації: очікувані надходження можуть бути значними, однак вони потребують не одноразових перевірок, а системної роботи митних, податкових та правоохоронних органів.

Для підприємців принципове значення матиме передбачуваність правил. Боротьба з тіньовими схемами може дати позитивний результат лише за умови, що контроль буде спрямований на порушників, а не на створення додаткових бар’єрів для компаній, які працюють прозоро. Одночасно держава має забезпечити цифровізацію обліку, обмін інформацією між органами та швидке реагування на ризикові операції.

Таким чином, запропонований механізм передбачає поєднання трьох напрямів: збільшення податкових надходжень через детінізацію, зростання перерахування прибутку Національного банку та оптимізацію адміністративних витрат. У разі ухвалення відповідних рішень бюджет-2027 може отримати значний додатковий ресурс без збільшення дефіциту. Водночас остаточний результат залежатиме не лише від записаних у кошторисі цифр, а й від якості їх практичного виконання протягом року.