Роксолана Мережко
Для внутрішньо переміщених осіб готуються важливі зміни у сфері обліку, соціальних виплат, підтвердження статусу та забезпечення житлом. Нові правила мають змінити не лише порядок взаємодії переселенців із державними органами, а й підхід до оцінювання їхніх потреб. Водночас набрання чинності новим законом не означає автоматичного припинення допомоги для всіх ВПО.
Виплати для ВПО під загрозою: хто може втратити допомогу за новими правилами
З 22 жовтня 2026 року має набути чинності новий Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Документ передбачає оновлення правил обліку переселенців, визначення потреб людей, які залишили свої домівки через війну, а також механізмів державної підтримки.
Одна з ключових змін стосується перебування ВПО за межами України. Людину можуть зняти з обліку, якщо вона перебуває за кордоном понад 90 днів поспіль або понад 180 днів сукупно протягом одного року. Саме ця норма може вплинути на право окремих переселенців користуватися державною підтримкою, зокрема допомогою на проживання.
Водночас йдеться не про безумовне та миттєве припинення статусу. Закон передбачає винятки для ситуацій, коли тривале перебування за межами України має обґрунтовані причини. Остаточний перелік таких обставин, а також допустимі строки перебування за кордоном має встановити Кабінет Міністрів. Тому конкретні наслідки для людини залежатимуть від урядового порядку та документів, які підтверджують причину поїздки.
Важливо розуміти: сам факт ухвалення нового закону не означає автоматичного скасування виплат усім внутрішньо переміщеним особам. Допомога на проживання зберігається, однак її призначення, розмір, тривалість та умови отримання й надалі визначатиме уряд. Виплату можуть припинити у випадку, якщо одержувач більше не відповідає встановленим критеріям.
Серед підстав для перегляду права на допомогу можуть бути зміна фактичних обставин, повернення до покинутого місця проживання, тривале перебування за межами України або відсутність підтвердження потреби в державній підтримці. Перевірка таких обставин має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а не лише на підставі припущень.
Новий підхід передбачає оцінювання потреб переселенців, ступеня їх задоволення та інтеграції за місцем проживання. Це означає, що під час ухвалення рішення про підтримку можуть враховуватися житлові умови, доходи, працевлаштування, склад сім’ї, стан здоров’я, наявність дітей, людей з інвалідністю та інші обставини.
Документи, облік і повідомлення про зміну адреси
Закон також змінює документ, який підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи. Замість паперової довідки передбачається використання витягу з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Отримати його можна буде у паперовій або електронній формі.
Паперовий та електронний витяги матимуть однакову юридичну силу. Це має спростити підтвердження статусу під час оформлення соціальних послуг, допомоги, медичного обслуговування, освітніх гарантій або інших видів державної підтримки.
Раніше видані довідки ВПО не потрібно буде терміново замінювати. Вони залишатимуться чинними, а заміна на витяг відбуватиметься за бажанням людини або в разі необхідності користуватися оновленим форматом документа. Саме по собі набрання чинності новим законом не має позбавляти переселенця статусу через те, що він користується старою довідкою.
Окрему увагу приділено обов’язку повідомляти про зміну місця проживання. Якщо ВПО переїжджає до іншого населеного пункту або повертається додому, про це потрібно повідомити відповідний орган чи центр надання адміністративних послуг протягом 30 календарних днів.
Відлік строку починається з дня прибуття на нове місце проживання або повернення до покинутого населеного пункту. Несвоєчасне повідомлення може призвести до необхідності уточнення даних в обліку, перевірки фактичного місця проживання та перегляду права на окремі види допомоги.
Переселенцям варто самостійно перевіряти актуальність інформації про адресу, склад сім’ї та інші дані, які можуть впливати на соціальні виплати. Якщо обставини змінилися, краще не відкладати внесення змін, щоб уникнути непорозумінь під час перевірки або продовження допомоги.
Житло для переселенців та інші державні гарантії
Окремий блок нового законодавства стосується тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. Таке житло може надаватися з державного житлового фонду або фонду територіальної громади. Фінансування передбачається за рахунок державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародних донорів та інших джерел, які не заборонені законом.
Конкретні правила отримання житла, критерії відбору та порядок перебування в ньому має визначити Кабінет Міністрів. Важливими можуть бути склад сім’ї, наявність неповнолітніх дітей, люди похилого віку, особи з інвалідністю, зруйноване або непридатне для проживання житло, а також відсутність іншого безпечного місця для проживання.
Для окремих категорій переселенців, які проживають у тимчасовому житлі, закон передбачає додаткові гарантії щодо строків безоплатного проживання під час воєнного або надзвичайного стану. Це має забезпечити людям більш стабільні умови та зменшити ризик раптової втрати даху над головою.
Нові правила охоплюють не лише виплати та житло. Державна політика щодо ВПО також має включати адаптацію та інтеграцію за новим місцем проживання, сприяння працевлаштуванню, професійне навчання і перекваліфікацію. Окремо передбачаються гарантії у сфері освіти, соціального захисту, охорони здоров’я та пенсійного забезпечення.
Таким чином, підтримка переселенців має надаватися не тільки в перший період після переміщення. Йдеться про комплексну допомогу на різних етапах: під час адаптації, інтеграції в нову громаду, можливого повернення до попереднього місця проживання або остаточного облаштування в іншому регіоні.
Що варто зробити ВПО вже зараз: перевірити актуальність персональних даних в обліку, повідомити про зміну адреси, зберігати документи, що підтверджують складні життєві обставини, та стежити за офіційними рішеннями щодо розміру і строків виплати допомоги. Особливо це важливо для людей, які тривалий час перебувають за кордоном або фактично повернулися до попереднього місця проживання.
Отже, новий закон не скасовує допомогу для всіх ВПО, але посилює значення актуального обліку та відповідності встановленим критеріям. Ризик втрати виплат насамперед стосується тих, чиї обставини змінилися, хто не повідомив про переїзд або тривалий час перебуває за межами України без підтвердженої причини. Для інших переселенців державна підтримка має продовжитися відповідно до порядку, який визначить Кабінет Міністрів.