Зоряна Білокрай
У Києві розслідують обставини зникнення частини наукового та медичного обладнання, яке перебувало на балансі державного Інституту радіаційної гігієни та епідеміології. За версією правоохоронців, техніку загальною вартістю понад 8 мільйонів гривень передали приватній організації, де її використовували без належного документального оформлення та законних підстав.
У межах кримінального провадження директору установи повідомили про підозру у службовій недбалості. Слідство вважає, що посадовець, який відповідав за збереження державного майна, не забезпечив належний контроль за обладнанням, його обліком і використанням. Водночас остаточні висновки щодо вини керівника має зробити суд.
Яке обладнання зберігалося в державному інституті
Інститут радіаційної гігієни та епідеміології використовує спеціалізовану техніку, необхідну для проведення наукових досліджень, лабораторних вимірювань і контролю рівня радіаційного забруднення. За даними слідства, загальна вартість майна, яке перебувало на балансі установи, перевищувала 15,3 мільйона гривень.
До переліку технічних засобів входили прилади для роботи у сфері радіоекології, радіохімії, ядерної фізики та радіаційного моніторингу. Зокрема, йдеться про альфа-спектрометри, дозиметричну систему, низькофоновий лічильник, вакуумну піч та оптичну скануючу систему.
Таке обладнання має не лише високу матеріальну вартість, а й важливе практичне значення. За допомогою спеціалізованих приладів можуть проводити дослідження зразків, визначати наявність радіонуклідів, контролювати рівень опромінення та оцінювати стан довкілля. Втрата або незаконне переміщення подібної техніки здатні вплинути не тільки на майнові інтереси держави, а й на роботу наукової установи.
Відповідальність за збереження майна покладалася на керівника інституту. Як матеріально відповідальна особа він мав організувати належне зберігання приладів, забезпечити їхній облік і не допускати передачі стороннім структурам без відповідних рішень, договорів та інших передбачених законом документів.
Як обладнання опинилося у приватній організації
Під час перевірки представники правоохоронних органів виявили нестачу частини техніки. У ході розслідування, за попередніми даними, було встановлено, що окреме обладнання передали приватній організації. При цьому документи, які могли б підтвердити законність такого переміщення та порядок подальшого використання майна, належним чином оформлені не були.
Слідство перевіряє, за яких обставин державна техніка залишила територію інституту, хто ухвалив відповідне рішення та чи використовували прилади в інтересах приватної структури. Також з’ясовується, чи проводили інвентаризацію майна, хто мав доступ до обладнання та чи були посадові особи поінформовані про його фактичне місцезнаходження.
Важливим доказом у справі став висновок судово-економічної експертизи. Згідно з ним, через нестачу обладнання державній установі могли завдати збитків на суму понад 8 мільйонів гривень. Сума збитків визначена з урахуванням вартості техніки, яка не була виявлена на балансі або фактично перебувала поза межами інституту без належних правових підстав.
Правоохоронці наголошують, що розслідування триває. У його межах можуть встановити додаткові епізоди, перевірити роль інших працівників установи та з’ясувати, чи було обладнання повернуто, пошкоджено або продовжує використовуватися приватною організацією.
Що загрожує директору інституту
Кримінальне провадження розслідують слідчі Святошинського управління поліції. Процесуальне керівництво здійснює Святошинська окружна прокуратура. Директору державного інституту повідомили про підозру за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України. Ця норма стосується службової недбалості, якщо вона спричинила тяжкі наслідки.
У разі доведення вини санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Крім того, суд може застосувати додаткові обмеження, зокрема заборону обіймати певні посади або займатися окремою діяльністю. Конкретний вид покарання залежатиме від доказів, встановленого розміру збитків, наслідків правопорушення та інших обставин справи.
Повідомлення про підозру не означає, що посадовця вже визнали винним. На цьому етапі слідство лише формулює попередню правову оцінку дій або бездіяльності керівника. Підозрюваний має право на захист, ознайомлення з матеріалами провадження у визначеному законом порядку та оскарження процесуальних рішень.
Надалі правоохоронці мають завершити збір доказів, допитати свідків, дослідити фінансові та господарські документи, а також встановити фактичне місцезнаходження обладнання. Після цього матеріали можуть передати до суду або провадження можуть отримати іншу процесуальну оцінку залежно від результатів розслідування.
Ситуація привертає увагу до проблеми контролю за державним майном у наукових установах. Високотехнологічне обладнання закуповують за значні бюджетні кошти, тому його передача, списання, оренда чи тимчасове використання мають відбуватися прозоро та з обов’язковим документальним оформленням. Відсутність належного обліку створює ризики втрати майна, завдання збитків бюджету та перешкоджання роботі науковців.
У цій справі остаточні обставини передачі техніки, розмір завданої шкоди та відповідальність конкретних посадових осіб встановлюватимуться під час подальших слідчих дій і судового розгляду.