Сергій Пономарьов
Історичний будинок на вулиці Саксаганського, 38 у Києві отримав шанс на відновлення після тривалого занепаду та пошкоджень, спричинених пожежею. Господарський суд столиці зобов’язав власника частини нежитлових приміщень виконати умови охоронного договору, провести ремонтно-реставраційні роботи та привести об’єкт культурної спадщини до належного стану.
Йдеться про приміщення першого поверху площею 187,7 квадратного метра. Комерційна структура, яка володіє цією частиною будинку, мала подбати про її санітарний, технічний і протипожежний стан, а також провести необхідні роботи у 2023–2024 роках. Однак передбачені договором зобов’язання залишилися невиконаними. Через це Київська міська прокуратура звернулася до суду, наголошуючи на загрозі подальшого руйнування історичної будівлі.
Суд зобов’язав власника зберегти будинок на Саксаганського
Господарський суд міста Києва задовольнив позов прокуратури до приватного товариства, якому належать нежитлові приміщення в історичній споруді. Рішення передбачає не просто усунення формального порушення, а виконання конкретних обов’язків, закріплених в охоронному договорі.
Власник має організувати ремонтно-реставраційні роботи та відновити належний стан приміщень. Водночас для історичної будівлі недостатньо звичайного косметичного ремонту. Роботи повинні проводитися з урахуванням її культурної цінності, особливостей конструкцій і декоративного оздоблення. Важливо не втратити автентичні елементи, які залишилися після пожежі та тривалого неналежного утримання.
Охоронний договір передбачав, що власник має підтримувати приміщення у належному санітарному, протипожежному та технічному стані. Також документ визначав строки проведення реставраційних заходів. Невиконання цих умов створило ризики для збереження частини будинку, яка має значення не лише для власника, а й для всього історичного середовища центрального Києва.
У прокуратурі зазначили, що після набрання рішенням законної сили вживатимуть заходів для його фактичного виконання. Це означає, що наступним важливим кроком має стати не тільки юридичне підтвердження обов’язків, а й реальний початок робіт. Саме від цього залежатиме, чи вдасться зупинити руйнування приміщень і зберегти будівлю для майбутніх поколінь.
Судова справа привернула увагу до поширеної проблеми Києва, коли історичні будинки мають охоронний статус, але роками залишаються без належного догляду. У таких умовах навіть міцні конструкції поступово втрачають стійкість, а декоративні деталі фасадів та інтер’єрів можуть бути безповоротно знищені.
Чим унікальна історична будівля на вулиці Саксаганського
Будинок на Саксаганського, 38 розташований у Центральному історичному ареалі Києва. Його цінність визначається не лише віком споруди, а й архітектурним виглядом, плануванням садиби та місцем у міській забудові. Будівля є рідкісним прикладом київської архітектури середини XIX століття, яка згодом зазнала перебудов і набула виразних рис історизму з елементами неоренесансу.
Фасад споруди вирізняється декоративними деталями, характерними для міської архітектури кінця XIX століття. У його оформленні помітні пілястри, аркові ніші, ліпний рослинний орнамент, оздоблення навколо вікон та інші елементи, що створюють цілісний образ будинку. Такі деталі виконували не лише декоративну функцію. Вони підкреслювали статус садиби та формували представницький вигляд вулиці.
Особливе значення має і планування історичної ділянки. Історія садиби простежується щонайменше з 1849 року, коли вона перейшла у власність колезького асесора Т. Драгомирецького. На території тоді стояв двоповерховий дерев’яний будинок, зведений у стилі класицизму. У наступні десятиліття споруда поступово змінювалася разом із Києвом.
У 1871 році до основного будинку добудували одноповерхову дерев’яну частину. Через рік облаштували вхідний тамбур зі сходами, а у 1881 році з іншого боку з’явився ще один тамбур із входом на перший поверх. Ці зміни свідчать про поступове пристосування садиби до потреб міського життя та зростання щільності забудови.
Важливим етапом стала реконструкція 1899 року. Власник садиби А. Г. Райзман замовив архітектору А.-Ф. Крауссу проєкт чотириповерхового флігеля у дворі. Ймовірно, у цей період змінився і головний будинок: його фасади облицювали цеглою, доповнили декоративними елементами, а над входом з’явилася вежа. Так дерев’яна садиба поступово перетворилася на виразну міську споруду з рисами історизму та неоренесансу.
Будинок внесли до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Києва у 2011 році. Такий статус означає, що споруда перебуває під охороною держави та міста, а будь-які роботи на ній мають проводитися з дотриманням спеціальних вимог. Власники повинні не допускати руйнування конструкцій, втрати оздоблення та самовільної зміни історичного вигляду.
Пожежа, занепад і необхідність реставрації
Стан будинку ускладнився після пожежі, яка пошкодила внутрішні приміщення. Відповідно до акта технічного стану від 6 січня 2023 року, у будівлі були пошкоджені внутрішні архітектурні, конструктивні та декоративні елементи. Частину оздоблення втрачено, окремі перекриття зазнали значних ушкоджень. Також у документах згадувалися розбиті вікна, сміття та загальний незадовільний стан приміщень.
Пожежа небезпечна для історичної будівлі не тільки безпосереднім впливом вогню. Висока температура послаблює матеріали, вода під час гасіння може пошкодити перекриття та оздоблення, а відсутність вікон і належного захисту прискорює руйнування під дією вологи, морозу та перепадів температури. Якщо після цього приміщення тривалий час не використовуються і не ремонтуються, пошкодження можуть поширюватися на інші частини споруди.
Саме тому у випадку з будинком на Саксаганського, 38 необхідні не випадкові ремонтні заходи, а комплексна реставрація за погодженою науково-проєктною документацією. Фахівці мають оцінити стан конструкцій, визначити, які декоративні елементи можна зберегти, а які потребують відновлення, та забезпечити безпеку приміщень. Водночас реставрація повинна враховувати історичний вигляд фасаду, планування і матеріали, використані під час попередніх перебудов.
Збереження цієї споруди важливе для всього Києва. Вона демонструє, як столиця змінювалася від дерев’яних садиб середини XIX століття до щільної цегляної забудови кінця позаминулого століття. У її архітектурі поєдналися кілька історичних періодів, а фасад доповнює образ вулиці Саксаганського та центральної частини міста.
Історичний будинок на Саксаганського, 38 — це не просто нерухомість із декоративним фасадом. Це частина міської пам’яті, яка зберігає відомості про розвиток Києва, його архітектуру та спосіб життя попередніх поколінь. Судове рішення створює правові підстави для порятунку споруди, однак остаточний результат залежатиме від того, наскільки швидко та якісно власник виконає ремонтно-реставраційні роботи.>