Всеволод Чабанець
У Києві завершилася судова історія чоловіка, який заявив про намір підірвати гранату в багатоповерховому будинку Дніпровського району столиці. Повідомлення виявилося неправдивим, однак на нього правоохоронці відреагували як на реальну загрозу. За свій вчинок киянин отримав покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Інцидент стався у квітні. Чоловік зателефонував на спеціальну лінію 102 і повідомив оператору, що нібито збирається підірвати гранату в одному з будинків. Така заява могла створити небезпеку для мешканців багатоповерхівки, спричинити паніку та призвести до масштабної роботи екстрених служб.
У поліції наголошують, що кожне повідомлення про можливий вибух перевіряють незалежно від того, наскільки правдоподібно воно звучить. Правоохоронці не можуть ігнорувати подібні дзвінки, адже за словами заявника може стояти реальна підготовка злочину або загроза для життя людей.
Як правоохоронці встановили чоловіка
Після надходження дзвінка до роботи долучилися оперативники та аналітики сектору кримінального аналізу. За короткий час вони встановили особу заявника та з’ясували, де він перебуває. Затримання проводили за силової підтримки поліцейських особливого призначення.
Чоловіка затримали за місцем проживання. Під час перевірки інформації вибухонебезпечних предметів у нього не виявили. Отже, безпосередньої загрози вибуху в будинку не було, проте сам факт неправдивого повідомлення став підставою для початку кримінального провадження.
За даними правоохоронців, на момент дзвінка киянин перебував у стані алкогольного сп’яніння. Пояснити мотиви своєї поведінки він не зміг. Водночас сп’яніння не звільняє людину від відповідальності за повідомлення про підготовку вибуху, якщо такі дії мають склад кримінального правопорушення.
Слідчі Дніпровського управління поліції повідомили чоловікові про підозру за частиною першою статті 259 Кримінального кодексу України. Йдеться про завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи можуть спричинити інші тяжкі наслідки.
Яке рішення ухвалив суд
Справу розглянув Дніпровський районний суд Києва. Суд визнав чоловіка винним у неправдивому повідомленні про підготовку вибуху та призначив йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Таким чином, історія не завершилася лише затриманням або адміністративним штрафом. Незважаючи на те, що гранати чи іншої вибухівки правоохоронці не знайшли, заявник поніс кримінальну відповідальність. Важливим у цій справі стало те, що він свідомо повідомив спецслужбам про небезпечний намір, через що поліція була змушена проводити перевірку та вживати заходів безпеки.
Подібні справи демонструють, що неправдиві дзвінки на екстрені лінії не сприймаються як невдалий жарт. Повідомлення про вибух у житловому будинку може вимагати перевірки приміщень, евакуації людей, залучення вибухотехніків, кінологів, слідчих та інших спеціалізованих підрозділів.
Чому повідомлення про вибух мають серйозні наслідки
Погроза підірвати гранату в багатоповерхівці автоматично створює ризик для великої кількості людей. Навіть якщо заявник не має вибухового пристрою і не планує виконувати свої слова, правоохоронці не можуть заздалегідь знати, чи є повідомлення правдивим. Саме тому кожна така інформація потребує оперативної реакції.
Неправдиві повідомлення також відволікають сили поліції та рятувальних служб від інших завдань. У момент перевірки виклику працівники екстрених служб можуть бути недоступними для реагування на реальні злочини, пожежі, дорожні аварії чи інші надзвичайні події.
Відсутність вибухівки не означає відсутності злочину. Для кримінальної відповідальності в таких випадках важливим є сам факт завідомо неправдивого повідомлення про небезпеку, а не настання вибуху чи наявність реального пристрою.
Стан алкогольного сп’яніння також не є виправданням. Людина відповідає за свої дії, якщо свідомо телефонує на спецлінію та повідомляє про підготовку вибуху або іншу загрозу для людей.
За подібні дії можна отримати реальний строк ув’язнення. У київській справі суд призначив винному два роки позбавлення волі. Це рішення є нагадуванням про те, що погрози вибухом, навіть сказані під впливом емоцій чи алкоголю, можуть мати серйозні правові наслідки.
Правоохоронці закликають не використовувати екстрені номери для розваг, помсти, спроб привернути увагу або вирішення особистих конфліктів. Якщо людині відомо про реальну небезпеку, вона повинна якомога точніше повідомити оператору обставини події. Водночас навмисно поширювати неправдиву інформацію про вибух чи іншу загрозу неприпустимо.
У цій історії вибуху не сталося, але неправдивий дзвінок завершився для його автора судимістю та двома роками позбавлення волі. Вирок Дніпровського районного суду Києва ще раз підтверджує: повідомлення про замінування або погрозу вибуху розглядають як потенційно небезпечний злочин, а не як безневинний жарт.