Зоряна Білокрай
Під час воєнного стану інформаційна безпека є не менш важливою, ніж дотримання правил поведінки під час повітряної тривоги. У Києві мешканцям нагадали про заборони, пов’язані зі зйомкою та поширенням фото і відео після ворожих обстрілів. Публікація таких матеріалів у соціальних мережах може створити додаткову небезпеку для військових, рятувальників, медиків і цивільних людей.
Міська влада закликає киян та гостей столиці зберігати інформаційну тишу й не допомагати ворогу збирати дані про наслідки атак. Навіть звичайний допис, коротке відео або фотографія з місця вибуху можуть містити важливі деталі: точну локацію, час удару, характер пошкоджень, напрямок роботи рятувальників чи особливості дій протиповітряної оборони.
Головне правило під час війни — не знімати та не поширювати матеріали, які можуть розкрити роботу сил оборони або наслідки ударів по конкретних об’єктах. Відповідальна поведінка кожного користувача соціальних мереж допомагає зменшити ризики повторних атак і не дозволяє противнику оперативно аналізувати ситуацію.
Чому публікація фото та відео може нашкодити
Після ракетного чи дронового удару люди часто намагаються зафіксувати побачене на телефон. Утім, емоційне бажання поділитися кадрами може мати серйозні наслідки. Російські військові та пропагандистські ресурси відстежують відкриті публікації, аналізують зображення, порівнюють їх із супутниковими даними та іншою інформацією. Так противник може отримати змогу уточнити координати важливих об’єктів або підготувати повторний удар.
Небезпеку становлять не лише кадри з місця прямого влучання. Додаткову інформацію можуть містити відео із зазначенням назви вулиці, геолокацією, орієнтирами, номерами будинків, дорожніми знаками чи коментарями очевидців. Іноді навіть кілька різних дописів від мешканців одного району дозволяють скласти загальну картину події та визначити місце, яке намагалися приховати від ворога.
Окремий ризик становлять прямі трансляції. На відміну від відкладеної публікації, стрим може показувати ситуацію в режимі реального часу. Це здатне допомогти противнику оцінити оперативну обстановку, побачити маршрути спецтехніки, місця роботи екстрених служб або особливості реагування міста. Саме тому під час обстрілів і після них варто утриматися від зйомки та поширення будь-яких неперевірених матеріалів.
Також не слід публікувати кадри, на яких можна ідентифікувати військовослужбовців, рятувальників, поліцейських, медичних працівників або волонтерів. Люди на місці події можуть залишатися під загрозою, а розкриття їхньої присутності чи маршруту створює додаткові ризики. Безпека людей і захист критично важливої інформації мають бути важливішими за бажання швидко повідомити новину.
Що заборонено знімати та публікувати
Під час воєнного стану громадянам слід особливо уважно ставитися до контенту, який вони створюють і розміщують у соціальних мережах. Не можна фотографувати або знімати на відео військові об’єкти, позиції та переміщення підрозділів, техніку, блокпости, місця дислокації військових формувань і маршрути їхнього руху.
Під заборону також потрапляють матеріали, на яких видно роботу протиповітряної оборони. Не варто фіксувати моменти запуску або руху засобів ППО, напрямки їхньої роботи, спалахи в небі, місця падіння уламків та інші деталі, що можуть допомогти визначити розташування оборонних засобів. Публікація таких кадрів навіть після завершення тривоги не робить їх безпечними.
Не можна поширювати фото й відео наслідків ракетних та дронових атак, якщо на них можна встановити точне місце влучання або оцінити масштаби пошкоджень. Це стосується зруйнованих будівель, об’єктів енергетики, транспортної інфраструктури, промислових підприємств, складів та інших важливих споруд. Заборонено також публікувати кадри роботи пожежників, медиків і рятувальників у момент проведення операції, якщо така інформація не була офіційно оприлюднена уповноваженими органами.
Варто пам’ятати, що видалення допису не завжди усуває наслідки його поширення. Користувачі можуть зробити скриншоти, завантажити відео або переслати його в інші канали. Матеріал здатен швидко поширитися за межами українського інформаційного простору, навіть якщо автор згодом змінить налаштування приватності чи видалить публікацію.
Якщо ви стали свідком обстрілу, не наближайтеся до місця падіння уламків і не намагайтеся самостійно знімати небезпечні предмети. Не торкайтеся підозрілих об’єктів, уламків ракет або безпілотників. Найбезпечніше рішення — відійти на безпечну відстань і повідомити відповідні служби через офіційні канали. Фіксація події має сенс лише тоді, коли вона не створює ризику для життя та не розкриває чутливих даних.
Відповідальність за поширення забороненої інформації
Несанкціоноване поширення відомостей про переміщення українських військових, розташування підрозділів, роботу систем оборони або інші дані, які можуть бути використані державою-агресором, може мати кримінальні наслідки. Законодавство України передбачає відповідальність за передачу або розповсюдження інформації, що допомагає ворогу коригувати удари чи збирати розвіддані.
У деяких випадках такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 114-2 Кримінального кодексу України. Покарання залежить від обставин, змісту оприлюднених відомостей, наслідків їх поширення та наявності умислу. За окремі правопорушення може загрожувати тривалий термін позбавлення волі — до 12 років.
Важливо не виправдовувати публікацію фразами «я просто хотів повідомити» або «це вже всі бачили». Кожен новий репост збільшує аудиторію небезпечного контенту та може сприяти його потраплянню до ворожих аналітичних ресурсів. Якщо інформацію вже оприлюднили інші користувачі, це не означає, що її можна безпечно копіювати й поширювати далі.
Під час повітряної тривоги мешканцям Києва рекомендують негайно прямувати до укриття, не перебувати на відкритій місцевості та не стояти біля вікон. Після завершення атаки потрібно дочекатися офіційних повідомлень, не поспішати залишати безпечне місце та не перешкоджати роботі екстрених служб. Дотримання цих простих правил допомагає зберегти життя й не ускладнює роботу фахівців.
Відповідальна інформаційна поведінка — це внесок кожного у спільну безпеку. Не знімайте роботу ППО, не фотографуйте місця влучань, не публікуйте пересування військових і не поширюйте матеріали з неперевірених джерел. У воєнний час мовчання в потрібний момент може бути значно кориснішим за найшвидший допис у соціальній мережі.