Ірма Шелест
У Києві під загрозою може опинитися подальше відновлення житлового фонду, пошкодженого внаслідок російських ракетних і дронових атак. Міський голова столиці Віталій Кличко заявив, що частина бюджетних коштів, передбачених для реалізації важливих міських проєктів, залишається заблокованою Державним казначейством. Через це роботи на окремих об’єктах можуть сповільнитися або бути тимчасово призупинені.
За час повномасштабної війни в Києві пошкоджень різного ступеня зазнали 4480 багатоквартирних будинків. Йдеться як про локальні наслідки обстрілів — вибиті вікна, понівечені фасади та покрівлі, — так і про масштабні руйнування, що торкнулися під’їздів, несучих конструкцій, перекриттів і внутрішніх інженерних мереж.
Пошкодження житла безпосередньо впливають на безпеку мешканців і можливість повноцінно користуватися квартирами. У частині будинків люди змушені чекати на завершення складних ремонтних робіт, оскільки приміщення залишаються непридатними для проживання. Саме тому стабільне фінансування відновлення є одним із ключових завдань для міської влади.
Скільки київських будинків уже вдалося відновити
За словами Віталія Кличка, столиці вже вдалося відновити 4227 пошкоджених житлових будинків. У цю кількість входять об’єкти з різним масштабом руйнувань — від будинків, де потрібно було замінити вікна та відремонтувати фасад, до споруд, які потребували комплексного відновлення.
Водночас 205 багатоквартирних будинків мають значні пошкодження. Для їхнього відновлення необхідні масштабні роботи, зокрема реконструкція окремих конструктивних елементів, ремонт або заміна комунікацій, відновлення під’їздів, дахів і спільних приміщень. Такі проєкти потребують більше часу, ретельного технічного обстеження та стабільного фінансування.
Окремо мер столиці зазначив, що протягом 2026 року значних пошкоджень зазнали 61 будинок. Загалом за цей період постраждали 1783 багатоквартирні будинки, що становить майже 40% від загальної кількості пошкодженого житла, зафіксованого від початку повномасштабної війни.
Місто вже відбудувало 64 будинки, які зазнали серйозних руйнувань. Це свідчить про те, що навіть складні об’єкти можна повертати до експлуатації за умови належної організації робіт і безперервного фінансування. Проте значна кількість будинків досі потребує втручання, а отже, будь-які затримки з оплатою можуть вплинути на строки ремонту.
Які наслідки може мати блокування коштів
Віталій Кличко наголосив, що блокування коштів Державним казначейством створює ризики для виконання міських програм. Фінансування необхідне не лише для безпосереднього ремонту будинків. Воно також спрямовується на підготовку проєктної документації, проведення технічних обстежень, закупівлю матеріалів, оплату роботи підрядників і виконання протиаварійних заходів.
Якщо бюджетні платежі затримуються, місто може зіткнутися з проблемами під час укладання нових договорів або розрахунків за вже виконані роботи. Підрядні організації, своєю чергою, не завжди можуть продовжувати роботи без своєчасної оплати. Це здатне призвести до перенесення термінів, подорожчання будівельних матеріалів і необхідності повторно організовувати окремі етапи відновлення.
Для мешканців пошкоджених будинків затримка фінансування означає продовження невизначеності. Люди не можуть чітко розуміти, коли завершиться ремонт, коли вони зможуть повернутися до своїх квартир і чи буде будинок повністю безпечним для проживання. У випадку пошкодження інженерних мереж проблема може стосуватися також опалення, водопостачання, електроенергії та роботи каналізації.
Міська влада звернулася до уряду та Державного казначейства із закликом розблокувати кошти на проєкти, важливі для Києва. Серед них — відновлення багатоквартирних будинків, які постраждали через російські атаки. У столиці наголошують, що фінансування таких робіт має здійснюватися без затримок, адже йдеться не лише про ремонт нерухомості, а й про безпеку тисяч мешканців.
Що відомо про подальше відновлення житла в столиці
Наразі остаточні строки завершення робіт на всіх пошкоджених об’єктах не називають. Це пов’язано з різним рівнем руйнувань, необхідністю додаткових обстежень і залежністю будівельних процесів від доступності фінансування. Частину будинків можна відновити в короткі терміни, тоді як інші потребують фактично комплексної реконструкції.
Також не уточнюється, яку саме суму коштів заблоковано та які конкретні будинки можуть зіткнутися із затримкою робіт. Відсутність деталізованої інформації не змінює головного: для продовження відбудови Києву потрібні своєчасні бюджетні платежі та узгоджені дії всіх відповідальних установ.
Попри значні масштаби руйнувань, столиця вже відновила більшість пошкоджених житлових будинків. Однак нові атаки продовжують створювати додаткове навантаження на міську інфраструктуру. Кожен новий пошкоджений об’єкт збільшує потребу в матеріалах, техніці, фахівцях і коштах, тому стабільність фінансування залишається критично важливою умовою для подальших робіт.
Подальша відбудова залежатиме від того, наскільки швидко буде розв’язано питання з бюджетними коштами. У разі їх розблокування місто зможе продовжити ремонт пошкоджених будинків, завершити вже розпочаті проєкти та перейти до відновлення об’єктів зі значними руйнуваннями. Для киян це означатиме швидше повернення до безпечного житла й поступове відновлення нормального життя в постраждалих районах.