Дата публікації 9 звичок, які можуть підвищити ризик утворення тромбів
Опубліковано 11.10.26 03:35
Переглядів статті 9 звичок, які можуть підвищити ризик утворення тромбів 150

9 звичок, які можуть підвищити ризик утворення тромбів

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Тромби — це згустки крові, які допомагають зупинити кровотечу після травми. У нормі організм поступово розчиняє їх, коли пошкоджена судина відновлюється. Однак іноді згусток формується всередині вени або артерії без очевидної причини й не зникає самостійно. Такий стан може становити серйозну небезпеку, особливо якщо тромб переміщується до легень, серця чи мозку.

На ризик тромбоутворення впливають спадковість, вік, хронічні захворювання, вагітність, перенесені операції та деякі медикаменти. Водночас значення мають і повсякденні звички. Частину з них можна змінити, зменшивши навантаження на серцево-судинну систему та підтримуючи нормальний кровообіг.

Які звички можуть підвищувати ризик тромбів

1. Тривале сидіння без руху. Робота за комп’ютером, багатогодинний перегляд серіалів або звичка проводити вільний час на дивані сповільнюють кровообіг у ногах. Особливо це важливо для людей, які майже не встають протягом робочого дня. Щоб знизити ризик, варто щогодини робити коротку перерву, пройтися кімнатою, виконати кілька рухів стопами та розім’яти литкові м’язи.

2. Малорухливість під час тривалих поїздок. Переліт, подорож автомобілем або поїздом, яка триває кілька годин, може стати додатковим фактором ризику. Ноги довго залишаються зігнутими, а м’язи не допомагають венам повертати кров до серця. Під час поїздки бажано періодично вставати, ходити, змінювати положення тіла та не носити одяг, який сильно перетискає ноги або живіт.

3. Куріння. Тютюновий дим пошкоджує внутрішню оболонку судин, сприяє запаленню та негативно впливає на властивості крові. У людей, які курять, вищий ризик серцево-судинних ускладнень, особливо якщо одночасно є підвищений тиск, діабет або надмірна вага. Відмова від сигарет, електронних пристроїв із нікотином і регулярного пасивного куріння є важливим кроком для захисту судин.

4. Харчування з великою кількістю ультраоброблених продуктів. Надмір солодких напоїв, випічки, фастфуду, смажених страв, ковбасних виробів і продуктів із трансжирами може сприяти набору ваги, порушенню обміну речовин і хронічному запаленню. Саме ожиріння, особливо з переважним накопиченням жиру в ділянці живота, пов’язане з вищим ризиком проблем із кровообігом. Раціон бажано будувати на овочах, бобових, цільнозернових продуктах, рибі, горіхах і помірній кількості рослинних олій.

5. Недостатнє вживання рідини. Зневоднення не є єдиною причиною тромбозу, але в окремих ситуаціях воно може погіршувати самопочуття та впливати на в’язкість крові. Ризик особливо зростає під час спеки, високої температури, блювання, діареї або тривалих подорожей. Пити потрібно регулярно, орієнтуючись на спрагу, стан здоров’я та рекомендації лікаря. Людям із серцевою чи нирковою недостатністю не слід самостійно різко збільшувати обсяг рідини.

6. Ігнорування рухової активності. Відсутність регулярної ходьби або іншого посильного навантаження послаблює м’язи ніг і погіршує венозний відтік. Для більшості дорослих корисними є щоденні прогулянки, легка гімнастика, плавання або їзда на велосипеді. Якщо людина давно не займалася спортом, починати слід поступово, враховуючи вік і стан здоров’я. Інтенсивні тренування без підготовки, навпаки, можуть бути небезпечними.

7. Самостійний прийом гормональних препаратів. Деякі засоби, що містять естроген, зокрема окремі гормональні контрацептиви та препарати для замісної гормональної терапії, можуть підвищувати ймовірність утворення тромбів. Це не означає, що такі ліки заборонені всім, але їх має підбирати медичний фахівець після оцінки індивідуальних ризиків. Особливо важливо повідомити лікаря про куріння, мігрень із неврологічними симптомами, перенесені тромбози та випадки тромбів у родині.

8. Відкладання звернення по допомогу після травми або операції. Переломи, пошкодження м’яких тканин, хірургічні втручання та тривалий постільний режим часто обмежують рухливість. У цей період ризик тромбозу може зростати, тому необхідно дотримуватися плану відновлення, виконувати дозволені вправи та приймати призначені препарати саме за схемою. Не можна самостійно починати або скасовувати антикоагулянти, оскільки вони мають важливі протипоказання.

9. Нехтування симптомами та факторами ризику. Люди нерідко не повідомляють лікарю про сімейну історію тромбозів, онкологічні захворювання, вагітність, нещодавню госпіталізацію або тривалу нерухомість. Також небезпечно пояснювати біль і набряк ноги лише втомою. Уважне ставлення до власного стану допомагає вчасно пройти обстеження та отримати профілактичні рекомендації.

Кому варто бути особливо уважним

Ризик утворення тромбів може бути вищим у людей старшого віку, пацієнтів із надмірною вагою, цукровим діабетом, серцево-судинними хворобами або онкологічними діагнозами. Додаткову увагу потрібно приділяти під час вагітності та після пологів, після операцій, при тривалому постільному режимі й під час відновлення після серйозної травми. Важливу роль відіграє також спадковість: якщо близькі родичі мали тромбоз у молодому віці або повторні епізоди, про це варто розповісти лікарю.

Здоровий спосіб життя не може повністю виключити тромбоз, але здатен зменшити кількість керованих факторів ризику. Відмова від куріння, достатня щоденна активність, збалансоване харчування, контроль артеріального тиску, рівня глюкози та маси тіла допомагають підтримувати нормальну роботу судин.

Коли необхідна термінова допомога

Негайно звертайтеся по медичну допомогу, якщо одна нога раптово набрякла, стала гарячою, почервоніла або з’явився незвичний біль у литці чи стегні. Небезпечними ознаками також є раптова задишка, біль у грудях, прискорене серцебиття, кашель із кров’ю, запаморочення або втрата свідомості. Такі симптоми можуть свідчити про тромбоз глибоких вен чи потрапляння згустку до легень і потребують термінової оцінки медиками.

Не варто масажувати набряклу ногу, чекати, поки симптоми минуть самостійно, або приймати препарати для розрідження крові без призначення. Профілактика має бути індивідуальною, адже одна й та сама рекомендація може бути корисною для однієї людини та небезпечною для іншої.